Пьесы на украинском языке. Собрание пьес в 18 книгах. Кн. 18. Валентин Красногоров

(Здивовано) Ти хочеш зіграти Дездемону?

      БЯНКА. Чому б ні? Адже вакансія – звільнилася.

      КАССІО. А ти однак дівчинка з честолюбством.

      БЯНКА. Інакше не проб'єшся. Підтримай мене, а я, коли стану Дездемоною, вимагатиму, щоб ти грав ОТЕЛЛО.

      КАССІО. Ну, а на твою прихильність я зможу розраховувати?

      БЯНКА. (Дуже тепло.) Чи варто говорити про такі дрібниці? Завжди можна домовитися.

      Кассіо обіймає Бянку, але в цей момент входять Отелло і ЯГО.

      ЯГО. Що нового?

      КАССІО. (Відпускаючи Бянку.) Нічого. Що може бути нового?

      Входять Емілія і ЛЮДОВІКО.

      ЛЮДОВІКО. Ну, всі в зборі? (І, оскільки всі мовчать, продовжує.) Які будуть заяви? Може, хто-небудь хоче у чомусь зізнатись?

      Всі мовчать.

      Тоді я спитаю інакше: які будуть пропозиції?

      ЯГО. Я гадаю так: чого нам самим копирсатися в цій справі? Є компетентні органи, професіонали – нехай вони цим і займуться.

      ЛЮДОВІКО. Одним словом: міліцію викликати?

      ЯГО. Ну так. По-моєму, нам давно слід було це зробити.

      ОТЕЛЛО. І заодно швидку допомогу.

      ЯГО. Похопилися – «швидку»…

      ЛЮДОВІКО. Є інші пропозиції?

      Всі мовчать. Людовіко дістає мобільний телефон.

      Хто буде дзвонити?

      Пауза.

      ЯГО. Ви і дзвоніть. Ви ж у нас головний. (І додає.) Вам і відповідальність нести.

      Людовіко опускає телефон.

      ЛЮДОВІКО. Чому мені? Причому тут я? Чому, наприклад, не Отелло?

      ЯГО. Звоніть, міліція розбереться.

      Людовіко знову хоче набрати номер.

      КАССІО. Стривайте. У мене пропозиція. Що буде доброго в тім, якщо просто зараз приїде сюди міліція? Нагрянуть слідчі, фотографи, репортери, почнуться питання, допити, протоколи… А що ти робив, а де ти стояв, а чи були у тебе інтимні стосунки з потерпілою… Розгориться скандал. Нам це треба?

      ЛЮДОВІКО. Так що – не телефонувати, чи що?

      ЯГО. Ні, чому, дзвонити. Але не зараз. Все це, дійсно, можна відкласти до ранку.

      ЕМІЛІЯ. А й справді, не потрібно ніякої спішності. Правда, Дездемона відійшла в кращий світ, але це ще не є причиною, щоб ми не відсвяткували прем'єру. Гарували на репетиціях стільки місяців, заслужили на такий успіх, і що ж – навіть не відзначити?

      ОТЕЛЛО. Правильно. Наїмося, нап'ємося, а тоді вже хай і приїжджають.

      БЯНКА. Маємо ж ми право після такої роботи трішки повеселитися.

      КАССІО. Я впевнений, що Дездемона сама схвалила б таке рішення. Врешті-решт, ми святкуємо і її успіх.

      ЕМІЛІЯ. Будемо вважати, що в думках вона з нами.

      ОТЕЛЛО. Дуже добре! (Піднімається з келихом.) Я пропоную випити за успіх Дездемони!

      Усі дружно піднімають келихи.

      ЛЮДОВІКО. Стривайте! Як ми пояснимо міліції, що не викликали її одразу?

      ЯГО. А нічого пояснювати і не доведеться. Ми спокійно сиділи до ранку і мирно пили. Тільки коли зібралися розходитися, помітили, що вона непорушно лежить в ліжку. Одразу зателефонували. Ось і все.

      ЛЮДОВІКО. Ну, якщо так … (Піднімає келих.) За здоров'я Дездемо