Події, що змінили Україну. Владислав Карнацевич

Львів і Холм до Балтики. Цей шлях пролягав через Старий Ринок і мимо численних церков і монастирів, з яких до нашого часу збереглися (в основному, побудовані наново на старих місцях або фундаментах) церкви Святої Парасковії, Святого Онуфрія і Святого Миколая, а також костьоли Іоанна Хрестителя і Марії Сніжної.

      Львів досить швидко став торговим і економічним центром князівства і всього регіону. Вигідне розташування сприяло його бурхливому розвитку, що окрім зростання чисто економічного добробуту також обумовлювало приплив татар, німців, угорців і поляків. Всі вони вносили до життя міста частину своєї культури, тому архітектура Львова – вельми своєрідна суміш готики, бароко, ренесансу, романського стилю, не говорячи вже про суто національні елементи.

      Княже місто було багатолюдне (окрім місцевого населення тут були німецька, вірменська і татарська колонії) і досить просторе, з численними будинками і господарськими спорудами, городами і садами. Його загальна територія складала близько 50 га. Поля і косовиці знаходилися в основному на іншому березі Полтви.

      У 1272 році князь Лев Данилович переїхав з Галича до Львова і переніс туди ж столицю Галицько-Волинського князівства. Після того, як урвався рід Романовичів, як намісник литовського князя Люберта Львовом почав правити Дмитро Детько. Після захоплення Львова польським королем Казимиром III Великим у 1349 році центр міста був перенесений на південь. Нове планування Львова більше відповідало західноєвропейським зразкам: центральна площа, потім, навколо неї, житлові квартали і лінія укріплень. Так утворився міжгород, або «місто серед стін». Його межі визначаються сучасними вулицями Лесі Українки, Підвальної, Братів Рогатинців і проспектом Свободи. Міський простір оточували два ряди стін – Висока і Низька, рів з водою і насипний земляний вал. Висока стіна мала двоє в'їзних воріт, Галицькі і Краківські, а також дві хвіртки – Босяцьку і Ієзуїтську, і 18 оборонних башт.

      Той самий Казимир III у 1356 році дарував Львову магдебурзьке право, що не могло не вплинути на новий виток розвитку ремесел і збільшення привабливості для переселенців. У результаті ухвалення магдебурзького права Львів перестав бути залежним від королівської адміністрації і почав підкорятися безпосередньо королю.

      Монголо-татарське нашестя. Зруйнування Києва

      Битва на річці Калці (травень 1223 року), у ході якої об'єднане русько-половецьке військо було наголову розбите монголами, принесла багато горя руським землям: загинув цвіт воїнства, князі знову пересварилися. Але це був тільки перший дзвінок. Монголи тимчасово пішли на схід. Вони повернулися в кінці 1230-х років і вже надовго. У новий наступ орду вів Бату-хан, він же Батий.

      Батий був сином Джучі, старшого синаЧингісхана. Ще в 1229 році, після курултаю, що вибрав Угедея, на великоханський престол, Батий попрямував для завоювання західних земель – Персії і середньоазіатських областей. У 1235 році за ухвалою курултаю Угедея Батий на чолі великого числа царевичів