Події, що змінили Україну. Владислав Карнацевич

IV дарував Данилу королівський титул. Але через два роки Данило, розчарувавшись у надіях на папську допомогу, відмовився визнавати папу главою церкви; королівський титул він, проте, за собою зберіг.

      У той час Данило як і раніше не користувався прихильністю бояр. Для підтримки своєї влади йому доводилося іноді удаватися до воєнної сили. Татарське нашестя і набіги литовців сильно підірвали могутність Галицької Русі. Значна частина населення тікала до Карпат, де і чекала, поки мине небезпека, щоб повернутися на своє попелище. Данило приклав багато зусиль, щоб заселити знову спустошені землі. Він побудував цілий ряд міст, з яких особливо виділяються Львів і Холм, який князь зробив своєю столицею.

      Часті контакти із Заходом, як у попередній час, так і в епоху правління самого Данила, не пройшли безслідно для Галицької Русі. Відрізана від решти Русі в результаті татарського нашестя, Галичина почала тісніше примикати до Заходу і перейняла багато що із західної культури. Релігійних упереджень проти західних європейців тут не було, проте Галицька Русь зберегла православну віру, що сприяло і збереженню народності.

      Із смертю Данила Галицького в 1264 році закінчився найбільш яскравий період історії Галича. Відтепер Галицько-Волинське князівство хилиться до занепаду і врешті-решт втрачає самостійність. На межах Галицької землі продовжували зміцнюватися держави, в яких успішно протікав процес об'єднання (Литва і Польща), вони ж і поглинули Галицько-Волинську Русь.

      Заснування Львова

      Львів повною мірою пережив на собі бурхливу історію Галицької землі. Зовнішній вигляд забудови міста, кількісний і національний склад населення, так само як і рід їх занять, культура і життєві цінності мінялися не тільки під впливом перебігу часу, але і внаслідок безперервних історико-політичних змін, які були особливо «уважні» до цього регіону. Як результат, у наші дні Львів – одна з візитних карток України, неповторний коктейль практично всіх середньовічних архітектурних стилів.

      Львів відноситься до старих, але не до стародавніших міст Галицької землі. Задовго до того, як він був закладений, вже існували Галич і Звенигород, а на околицях теперішнього Львова – менші укріплені міста, такі як Підгородище, Завадов, Грибовичі, Страдч, Щекотин та інші, розташовані на прибережних горбах Полтви або на схилах північного берега Поділля. Археологічні дослідження свідчать, що і на місці сучасного Львова (у районі майдану Старий Ринок, на території Онуфрієвського монастиря, костьолу Яна Хрестителя і Вірменської вулиці) ще в XII столітті існувало поселення, вік якого мінімум на 100 років більше літописної дати.

      Засновником Львова був Данило Романович, що дав йому ім'я на честь свого сина Льва. Те, що Львів був заснований саме в середині XIII століття, наводить на думку про те, що основною причиною його створення були цілі військово-стратегічні і вже потім економічні і господарські. Дійсно, в цей самий час Данило, як уже згадувалося,