Події, що змінили Україну. Владислав Карнацевич

Азії і, одночасно, з племенами причорноморських степів. З Егейського моря в колонії завозили вино, маслинову олію, метали, мармур і вироби з них, кераміку, дорогі тканини, а вивозили хліб, худобу, шкіри, солону рибу і рабів. Головними в господарстві колоній були промисли, ремесла, землеробство і скотарство. Значення різних галузей у різних містах було неоднакове, наприклад, в Ольвії велику роль грала торгівля, у Херсонесі основний натиск робився на хліборобство, особливо ж на виноградарство. По соціальному і політичному устрою всі колонії Північного Причорномор'я спочатку були рабовласницькими полісами, причому значення рабської праці в порівнянні з працею вільних у перші сторіччя існування міст поступово зростало.

      Херсонес підпорядкував собі великі території на заході і південному заході Криму, а також Керкинітиду і Прекрасну Гавань. Деякі міста, розташовані навкруги Керченської протоки, вже до 480 року до н. є. об'єдналися навколо Пантикапея в достатньо могутню Боспорську державу. До середини IV століття до н. є. воно міцно оволоділо всім Керченським, включаючи Феодосію, і Таманським півостровами; до Боспорської держави були приєднані також племена Нижнього Прикубання і Східного Приазов'я аж до Дону (Танаїса). В результаті Боспор став найбільшою рабовласницькою державою в Північному Причорномор'ї, що відрізнялася від інших грецьких колоній своїм політичним устроєм.

      Розквіт грецьких причорноморських колоній припав на IV століття до н. є., коли вони були найважливішими постачальниками продуктів харчування і сировини для багатьох міст Греції і Малої Азії. Більшість міст, особливо тих, що входили до складу Боспорської держави, й Ольвія підтримували тісні контакти з місцевим населенням. Менше був пов'язаний з племенами, що оточували його, Херсонес, найближчими сусідами якого були порівняно відсталі племена тавров.

      Античні міста робили економічний і культурний вплив на племена місцевого населення, сприяли розкладанню у них родового ладу, розвитку майнових відносин і швидкому переходу до класових відносин. У свою чергу, і самі грецькі колонії випробовували всю зростаючу культурну дію з боку місцевого населення. У зв'язку з цим спочатку антична культура Північного Причорномор'я придбала багато рис, нехарактерних для її класичних зразків. Це отримало свої прояви в архітектурі, скульптурі, живописі, в ювелірних виробах (те, що зараз називається «золотом сарматів», насправді вироблялося грецькими майстрами) всіх античних причорноморських міст, особливо міст Боспорської держави. У культурному житті Боспора й інших держав Причорномор'я нерозривно переплелися елементи грецької, скіфської, меотської, сармаської і таврської культур. Це позначилося і на релігійних уявленнях мешканців грецьких колоній, в яких, разом з чисто грецькими божествами (Аполлон, Деметра, Діоніс), набули поширення і культи місцевих божеств.

      У III столітті до н. є. чорноморські колонії почали випробовувати економічні проблеми, пов'язані з ослабленням торгових зв'язків із Грецією.