Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861. Группа авторов

Христос воскресе!

      Мій любий, мій єдиний друже! Спасибі вам, моє серденько, за ваше щиреє, ласкавеє письмо. В той самий день, як я получив його, заходився клопотать о паспорті, та й досі ще не знаю, чи дадуть мені його, чи ні. Перше в столицю не пускали, а тепер з ції смердячої столиці не випускають. Доки вони будуть згнущатись надо мною? Я не знаю, що мені робить і що почать. Утікти хіба нищечком до вас та, одружившися, у вас і заховаться. Здається, що я так і зроблю. До 15 мая ждатиму паспорта, а там що буде, то нехай те й буде. А поки що буде, посилаю вам свій портрет, тілько, будьте ласкаві, не показуйте портрет дівчатам, а то вони злякаються, подумають, що я гайдамацький батько, та ні одна й заміж не піде за такого паливоду. А тим часом одній найкращій скажіть тихенько, щоб рушника дбала та щоб на своєму огороді гарбузів не сажала. Так що ж, позичить, як на своєму не посадить. О! бодай так[о]ї сусіди одцурались!

      Оставайтеся здорові, мій любий, мій єдиний друже! В маї або в іюні побачимось, а поки що де набачите, що гарбузи посажені, то так з коренем і виривайте.

      Искренний ваш Т. Шевченко.

      329. Т. Г. Шевченка до Д. О. Хрущова

      24 травня 1859. С.-Петербург

      24 мая.

      Во имя Божие подождите меня в Москве до 28 мая. Если не можете, то с получением сего уведомьте.

      Искренний ваш

      Т. Шевченко.

      330. Т. Г. Шевченка до М. О. Маркович

      25 травня 1859. С.-Петербург

      25 мая.

      Спасибі тобі, моя доню любая, моя единая, що ти мене хоч у Дрездені згадала. Я ще й досі тут, не пускають додому. Печатать не дають. Не знаю, що й робить. Чи не повіситься часом? Ні, не повішусь, а втечу на Україну, оженюсь і вернуся як умитий в столицю. Коли ви вернетесь до нас? Якби через рік, то дуже добре було б. З Кожанчиковим я бачився позавчора, і він мені нічого не казав про «Ледащицю». Серденько моє! Не посилайте поки що нічого отим книгарям – поки вас лихо не прискрипало. Бо вони не бачать, а носом чують наші злидні. А втім робіть, як самі знаєте. Восени буде у нас свій журнал під редакцією Белозерского і Макарова. Підождіть трошки. А поки що нехай вам Бог помагає на все добре. Тричі цілую вас і вашого Богдася, амінь.

      Т. Шевченко.

      Як матимете час, то пишіть до мене через Камінецького, бо він знатиме, де я повертаюсь.

      331. Т. Г. Шевченка до В. В. Тарновського (молодшого)

      Травень 1859. С.-Петербург

      Вручителю сего вручите сало.

      Т. Шевченко.

      На звороті:

      Благородному Василию Васильевичу

      малому

      Тернавскому.

      В доме Федорова.

      332. Л. В. Тарновської до Т. Г. Шевченка

      Травень 1859. С.-Петербург

      Любезнейший Тарас Григорович!

      Не знаете ли Вы адреса, где живет художник Трутовский, мне необходимо видеться с ним по поручению Николая Аркадича Ригельмана. Завтра мы надеемся уехать; итак, до радостного свидания на милой Украине.

      Вам преданная

      Л. Тарновская.

      333. Бр. Залеського до Т. Г. Шевченка

      2 червня 1859. Рачкевичі

      Друже мой дорогой! На днях я узнал