Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861. Группа авторов

весільну пісеньку:

      Якби мені черевики,

      То пішла б я на музики…

      Горенько моє!

      Черевиків немає,

      А музика грає, грає,

      Жалю завдає!

      Ой піду я боса полем,

      Пошукаю свою долю:

      Доленько моя!

      Глянь на мене, чорнобриву,

      Моя доле неправдива,

      Безталанна я!

      Дівчаточка на музиках

      У червоних черевиках —

      Я світом нужý…

      Без розкоші, без любові

      Зношу свої чорні брови —

      У наймах зношу!..

      От вам і друга невеличка:

      Якби мені, мамо, намисто,

      То пішла б я завтра на місто;

      А на місті, мамо, на місті

      Грає, мамо, музика троїста,

      А дівчата з парубками

      Лицяються… Мамо! Мамо!

      Безталанна я!

      Ой піду я Богу помолюся,

      Та піду я у найми наймуся,

      Та куплю я, мамо, черевики,

      Та найму я троїсті музики:

      Нехай люди не здивують,

      Як я, мамо, потанцюю…

      Доленько моя!

      Не дай мені вік дівувати,

      Коси мої плести, заплітати,

      Бровенята дома зносити,

      В самотині віку дожити.

      А поки я заробляю,

      Чорні брови полиняють.

      Безталанна я!

      Поздоровляю вас з святим Великоднем!

      Фотограф збрехав, не приніс мені портрета. Нехай до другого разу. А на сей раз скажіте їй, що я лисий і сивоусий, то вона, сердешна, і так злякається.

      Як буде ласка написать до мене, то напишіть усе гарненько і дрібненько, та й адресуйте в С.-Петербург, в Академию художеств, такому-то, цебто мені.

      324. Т. Г. Шевченка до Ради Академії мистецтв

      16 квітня 1859. С.-Петербург

      В Совет Императорской Академии художеств

      художника Академии Тараса Шевченка

      Прошение

      Получив звание художника в 1844 году, с того времени я постоянно занимаюсь гравированием на меди. Представляя на благоусмотрение Совета две гравюры моей работы: одну с картины Рембрандта, изображающую притчу о виноградаре и делателях, другую с картины Соколова Приятели, покорнейше прошу Совет Императорской Академии художеств удостоить меня звания академика, если мои работы будут признаны удовлетворительными, или же дать мне программу для получения сего звания.

      Художник Тарас Шевченко.

      1859 года

      апреля 16 дня.

      325. Р. К. Жуковського до Т. Г. Шевченка

      28 квітня 1859. С.-Петербург

      Жалею очень, что не застал Вас, Тарас Григорьевич, но я теперь знаю Вашу квар[тиру] и постараюсь посетить Вас и час о чем потолковать, авось!

      Вас уважающий

      Р. Жуковский

      28 апреля

      1859 г.

      Адрес жительст[ва]: у Влад[имира] ц[еркви],

      дом барона Фредерикса с Графского переулка,

      квар[тира] № 28,

      спр[осить] Жуковского.

      N. В. С 4-х часов всегда принять готовый.

      На