Нескінченність не для слабаків. Книга про менеджерів, які хакнули систему держуправління. Юрий Голик

щоб вона працювала.

      Наприкінці березня о третій ночі Резніченко надіслав мені повідомлення про те, що Президент викликав його до Києва, щоб призначити керівником Дніпропетровської області.

      Перший місяць роботи нашої Команди в держуправлінні в Запоріжжі й потім ще кілька місяців у Дніпропетровській ОДА нам усім здавалося, що ми якісь неповноцінні, що робимо все не так. Ось, мовляв, в облдержадміністраціях усі такі державні мужі, напевно, вони мають якісь особливі знання, яких немає у нас. Але виявилося, що це зовсім не так.

      Перші наші місяці роботи в Дніпропетровській ОДА можна охарактеризувати фразою, придуманою Андрієм, яку ми написали у бліндажі в створеному нами Музеї Громадянського Подвигу – Музеї АТО – у Дніпрі: «Боятися немає сенсу».

      І ця фраза – один з трьох пунктів, що пояснюють, як у нас вийшло взагалі й зокрема – хакнути систему, за влучним висловом Іллі Кенігштейна.

1. Боятися немає сенсу.

      Потрапляючи до такого держоргану, як ОДА, дивлячись на ці стіни, фізично відчуваєш, що опинився у такому собі сакральному місці, де все завжди відбувається за раз і назавжди заведеним сценарієм, відхилення від якого караються розстрілом на місці.

      Саме такі відчуття частково переживали всі ми попервах в ОДА.

      Тому, розбираючи будь-який процес, проєкт чи процедуру, ми постійно всіх запитували: «Чому саме так?» Нам, звісно ж, відповідали: «Тому що так було завжди», «так потрібно», «так заведено», «так має бути згідно з постановою Кабміну № 856» і т. д.

      Але насправді це – повна херня. Є два підходи: заборонено все, що явно не дозволено; і дозволено все, що явно не заборонено чотири рази.

      Нам пощастило. Резніченко завжди дотримувався другого принципу. Тому, переїжджаючи з Дніпра до Києва, усі те- пер запитують: «А де тут у вас iGov?» (портал державних послуг).

      У Дніпропетровській ОДА досі не було творчих вечорів Gorky Look і Павла Паштета Белянського? Концертів Соні Сотник і Олексія Горбунова? Чому? Тому що це ОДА?! Чудово, тепер будуть. Безкоштовно і для всіх. Ніхто ніколи в Україні не від’єднував по три міста за півроку від центрального опалення і «Нафтогазу» й не переводив на опалення альтернативне? Дарма! Переводимо просто зараз! (До речі, цей перехід дав змогу області за п’ять років заощадити 1 млрд грн.) Неможливо усіх перевести на онлайн-систему держзакупівель ProZorro? Гаразд, хіба так уже й неможливо? І т. д.

      Ми ніколи не боялися робити на держслужбі те, що до нас не робив ніхто, і постійно перевіряти її на «слабо». До нас цього ніхто не робив, тому що боявся, а не тому, що за це розстрілюють на місці. Не бійтеся – це безглуздо.

2. Кадри і Команда вирішують усе.

      Нам щастило і щастить на людей. Напевно, тому, що в нас ні в кому не вбивають дух ініціативи, здорового авантюризму й піратства в хорошому розумінні цього слова. Не примушують мислити і діяти за шаблонами, ходити строєм і терпіти образи. Навпаки, усе більш демократично, з одного боку, але жорстко заточено на кінцевий, досяжний і вимірний у часі результат.

      Плюс