Королівський убивця. Assassin. Робин Хобб

випадку я шкодував, що не помер. Кілька місяців я взагалі не виходив зі своїх кімнат. Коли ж нарешті вийшов, то був переодягненим, не в леді Тайм, тоді ще ні. Але маскування закривало моє обличчя й руки. Я залишив Оленячий замок. Надовго. А коли повернувся, той гарний молодик, яким я був колись, уже помер. Я виявив, що тепер, після смерті, я став значно кориснішим для родини. Насправді в цій історії ще багато чого, хлопче. Але знай, що я сам обрав своє життя. Не Шрюд змусив мене до цього. Я зробив це сам. Твоє майбутнє може бути іншим. Але не думай, що воно належить тільки тобі та що можеш ним командувати.

      Цікавість підштовхнула мене:

      – Це тому Чівелрі та Веріті знали тебе, а Регал ні?

      Чейд дивно усміхнувся:

      – Я був наче добрим зведеним дядечком для двох старших хлопчиків, якщо ти можеш у це повірити. А в якомусь сенсі слова, навіть опікуном. Та коли покрився шрамами, то тримався осторонь від них. Регал ніколи мене не знав. Його мати панічно боялася віспи. Думаю, вона вірила у всі легенди про Рябого чоловіка, передвісника хвороб і руйнувань. Як на те пішло, то відчувала майже забобонний страх перед усіма, кому чогось бракувало. Це видно по Регаловій реакції на блазня. Вона ніколи не тримала клишоногої покоївки чи навіть слуги без одного-двох пальців. Ну, так. Після повернення я ніколи не був представлений ні леді, ні народженій нею дитині. Коли Чівелрі став королем-в-очікуванні при Шрюді, я був однією з речей, в які його втаємничили. Був вражений, довідавшись, що він мене пам’ятав і сумував за мною. Того ж вечора привів Веріті, щоб він зі мною побачився. Я мусив його скартати. Їм важко було зрозуміти, що не можуть до мене приходити, коли заманеться. Ці хлопці.

      Похитав головою й усміхнувся до своїх спогадів. Я не можу пояснити уколу заздрості, який відчув, і повернувся до своїх справ.

      – Як ти думаєш, що я маю зробити?

      Чейд стис губи, сьорбнув вина і, подумавши, сказав:

      – Наразі Пейшенс дала тобі добру пораду. Ігноруй чи уникай Моллі, але не так, щоб це впадало в очі. Поводься з нею, начеб вона була новою служебкою на кухні: чемно, якщо вже зустрінетесь, але без панібратства. Не шукай її. Присвяти свій час королеві-в-очікуванні. Веріті порадує, що ти її розважаєш. Кеттрікен порадує приязне обличчя. Якщо ти маєш намір добитися дозволу на шлюб із Моллі, королева-в-очікуванні може бути могутнім союзником. А розважаючи Кеттрікен, пильнуй і за нею. Пам’ятай про тих, у чиї інтереси не входить, щоб у Веріті з’явився спадкоємець. Ті самі люди могли б не почуватися задоволеними, якби дітей мав ти. Будь обережним і пильним. Стережись.

      – Це все? – розчаровано спитав я.

      – Ні. Відпочивай. Регал ужив проти тебе корінь смерті, так?

      Я кивнув, і він похитав головою, мружачи очі. Затим глянув мені просто в обличчя.

      – Ти молодий. Можеш відновити значну частку здоров’я. Я знав чоловіка, що вижив після такого отруєння. Але тремтів до кінця життя. Я ще бачу в тебе невеликі сліди цього. Вони мало кому помітні, окрім тих, хто добре тебе знає. Але не перевтомлюйся. Втома викликає тремтіння і нечітке бачення.