Знайти Атлантиду. Подорож у безодню. Ігор Курус

урочисто і піднесено.

      – Лише уявіть собі, величезне цунамі, яке здійнялося від прориву води через Босфор заввишки в Київську телевежу і шириною в кілька сотень кілометрів обрушилася на землю тамтешніх людей! – в аудиторії запанувала розгубленість і тиша…

      – Як Ви розумієте, шансів для виживання не було ні в кого! Ні у споруд, ні, тим паче, в людей!

      – Це повідомлення не стосується нашої теми, та згадаймо, де знаходиться місце, яке вчені пов’язують з пошуками Ноєвого Ковчега? – запитав він у студентів.

      – На горі Арарат! – вигукнула дівчина із задніх рядів.

      – Так, правильно, на горі Арарат! А тепер ще раз подивімося на наше Чорне море після потопу, – і Войцехоський знову указкою обмалював обриси затоплених земель.

      – Яка вода могла занести цей ковчег на гору Арарат, яка зараз знаходиться за 300 кілометрів від берега Чорного моря?

      – Чорноморський потоп! – вигукнули в один голос кілька юнаків.

      – Отож! – підняв догори палець професор. – А якщо згадати, що легенда про потоп потрапила до Біблії з шумерських джерел, то, за логікою, можна зробити висновок, що в аккадійському Епосі про Гільгамеша йдеться саме про Чорноморський потоп. А якщо згадати, що аккадійці прийшли в Шумерію саме з Кавказу, з місць, де височіє гора Арарат, то ймовірність опису потопу, що відбувся саме там, у Чорному морі, зросте в рази.

      Студенти знову здивовано дивилися на професора, який не вгамовувався і вів далі.

      – А тепер зверніть, будь ласка, увагу на цю схему, – професор Войцеховський вивів на екран схематичне зображення Європейського континенту з Малою Азією і частиною північної Африки.

      На схемі було написано «FLOOD 5600 BC», що з англійської перекладається як «Повінь 5600 року до нашої ери». На цій схемі з території сучасного українського Причорномор’я у різних напрямках були намальовані вказівники з підписами: на північний захід – Celts, Germans, Balts; на захід – Slavs[15]. Із сучасної Туреччини стрілки вели на південь. Символ на південний захід в напрямку Червоного моря було підписано – Pre-Dynastic Egyptans; на південь – Sumerians. І вже звідти далі на південь вздовж Перської затоки – Indo-Arians, а в бік сучасного Афганістану – Arians[16].

      Студенти мовчки вивчали схему. Після досить тривалої паузи професор Войцеховський вирішив прокоментувати її:

      – Це схема розселення народів після Чорноморського потопу. Її склали учені різних країн світу за результатами генетичних і культурологічних досліджень. І якщо ми візьмему цю схему для ілюстрації гіпотези про вірогідність поширення у шумерських і єгипетських джерелах інформації саме про Чорноморський потоп цього періоду, то… – професор знову зробив паузу і подивився на аудиторію.

      – То, швидше за все, усі ці джерела говорили про потоп у Чорному морі! – вигукнула чорноброва дівчина, яка сиділа біля дверей.

      – Правильно! – кивнув головою професор. – Ця схема нам показує, як могла рознестися світом інформація про потоп і про життя на Причорномор’ї до потопу!

15

Назви європейських племен: кельти, германці, балти та слов’яни

16

Назви азійських племен: доісторичні єгиптяни, шумери, індо-арійці, арійці