Драми. Улас Самчук

спадщиною від довголітньої неволі в тюрмі народів, громила в пень безформенний кістяк розчавленої, опльованої Батьківщини. І дивився затаєним»…[47]

      Ларя. (Лежить горілиць на шезлонгу, сплівши ноги, одягнута в піжаму попелястого шовку, з димлячою цигаркою; пускає струмочки або кільця диму вгору, любуючись, як вони розпливаються і зникають. Обличчя її кругле, пухке, біле, без рум’янців, на якому чітко зарисовані круглі ямки очей, ніби каштани, з чіткими гребінчиками вій. Брови темні, на гладкому і білому чолі, вони то аж занадто темні, аж злилися на переніссі і кажуть всякому: «До цих очей вступ заборонений!» Волосся темного крука, блискуче, дашком підрівняне у китицю, напущене майже до брів, а ззаду коротко стрижене. Рухи нестійкі, залежно до потреби, часом пластично-м’які, котячі, часом різкі – рвучкі. Така ж і мова, вона підступна, ласкаво-горлова, що манить ніби русалка, але й наказує і то навіть гостро наказує. На пальцях пухких, білих, з виплеканими, рожевими шпичастими нігтями, блищать персні, у вухах великі циганські кульчики. Взута в м’які рожеві пантофельки з китичками на під’ємі. Їй нудно… Вона вередує… Вона ще не зібрала вражінь з учорашнього вечора у директора копальні фон Кравзе. Вона намагається поділитися деякими особливостями балу з чоловіком. Їй може бути до тридцятки. Багато курить, глибоко затягаючись димом)… Ти, Борю, як дитина. Чим ти захоплюєшся? (

      Примечания

      1

      Самчук У. Весела вдова / У. Самчук // Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941–1943 років / упоряд. А. Жив’юк. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2008. – С. 320.

      2

      Самчук У. Дещо про театр / У. Самчук // Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941–1943 років / упоряд. А. Жив’юк. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2008. – С. 320.

      3

      Там само.

      4

      Самчук У. Дещо про театр / У. Самчук // Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941–1943 років / упоряд. А. Жив’юк. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2008. – С. 321–322.

      5

      Там само. – С. 328.

      6

      Там само.

      7

      Самчук У. Наталка Полтавка / У. Самчук // Документ доби: публіцистика Уласа Самчука 1941–1943 років / упоряд. А. Жив’юк. – Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2008. – С. 348.

      8

      Там само. – С. 349.

      9

      Там само.

      10

      Там само. – С. 348.

      11

      У. С.

47

Ці рядки взято з книги «Червоний граф» – автобіографії Олександра Стенбока-Фермора (1902–1972), виданої в Німеччині. Автор – прямий потомок російського полководця В. Фермора, спадкоємець великого маєтку в Прибалтиці, подарованого родині імператрицею Єлизаветою. У період громадянської війни в Росії опинився в рядах білогвардійського корпусу фон дер Гольца. Пізніше, позбавлений засобів до існування, він став шахтарем, потім – журналістом із лівими переконаннями, після Другої світової війни – відомим громадським діячем.