Закон рівноваги. Александр Фармагей

Читать онлайн.
Название Закон рівноваги
Автор произведения Александр Фармагей
Жанр Книги про волшебников
Серия
Издательство Книги про волшебников
Год выпуска 0
isbn 9780890006887



Скачать книгу

на вирішенні шлункових і сексуальних потреб. Розумова деградація значної маси населення стала проявлятися в загальному зниженні рівня культури й поверненні населення до примітивних форм поведінки». Як говорили стародавні латиняни, настав період, quae fuerunt vitia, mores sunt [6].

      Обираючи професію, Дмитро зосередився на тому, що робота, яка подобається, перестає бути працею. І тільки в тому виді діяльності можна досягти успіху, який приносить задоволення. Тому вибір припав на медичний, де його приваблювало бажання допомагати людям, стати справжнім фахівцем в професії лікаря – одній із найбільш шанованих у «нормальних» країнах, нарівні з вчителюванням і захистом Батьківщини.

      Системні знання людського тіла, біохімічних, біоелектричних і інших процесів, що відбуваються в організмі, привернули його увагу ще в старших класах середньої школи, забезпечило перемогу в низці олімпіад районного та міського рівня з хімії та біології. Крім того, йому були не чужими історія та англійська, які, як казав батько, повинна знати бути у будь-яка освічена людина.

      Однак, як вже було сказано, відразу в університет вступити не вдалося, і тому розрядник із рукопашного бою, легкої атлетики, кульової стрільби, плавання та туризму, який мав парашутні стрибки, був призваний до лав Збройних Сил, де дуже захопливо провів півтора року рядовим, а потім і сержантом у спецназі ГУР ГШ МОУ [7].

      Армія робить із чоловіка або шлак, або сталь. Те військове братерство, з яким йому вдалося зіткнутися, справило незабутнє враження. І, незважаючи на тотальну розруху в країні і, природно, в армії, деякі підрозділи, тримаючись в основному на ентузіазмі своїх командирів, були більш ніж боєздатні. Ось туди-то йому і пощастило потрапити. Служба навчила його багато чому, але насамперед – не боятися говорити правду, особливо самому собі. Крім того, один шановний генерал, з яким неодноразово зіштовхувала служба, навчив розуміти, що спецназ – це закритий клуб для еліти не тільки з пружними біцепсами, але і з розумними мізками. Mens sana in corpore sano – у здоровому тілі здоровий дух.

      Тільки в спецназі сержант, який години дві тому врятував життя генерала, а той своїми мудрими і своєчасними рішеннями витягнув із біди цілу групу, може сидіти з ним за одним столом, розмовляти про світські справи на рівних. Тому що завтра вони знову будуть прикривати один одному спину на одній горі. Розуміння цього має дорогу ціну, і такий сержант ніколи не буде запанібрата з генералом; повага один до одного, вихована спецназом, залишається назавжди.

      За час служби Дмитро загартував і волю, і тіло, ставши повноцінним і справжнім представником чоловічої половини людства. Так склалася служба, що йому абсолютно несподівано для себе вдалося познайомитися з деякими людьми – друзями цього генерала, які були «сильними світу цього», але яких при цьому дуже рідко можна побачити по телевізору. Цих людей разом з іншими бійцями він якось витягнув із неприємної ситуації в одному з південних регіонів країни. І після його



<p>6</p>

Quae fuerunt vitia, mores sunt (лат.) – що було пороком, стало звичаєм.

<p>7</p>

Головне управління розвідки Генерального штабу Міністерства оборони України