Закон рівноваги. Александр Фармагей

торкається піднебіння, вимовляючи поєднання літер «л» і «ь» в м'якому звуці «[ль]» у чарівному слові «Ольга». Стримуючи емоції, він з посмішкою відповів: «Дмитро, Діма».

      Як виявилося, Ользі був 21 рік, вона вже не перший раз приїхала сюди, щоб зробити парашутний стрибок і отримати насолоду від вигляду землі з висоти, набагато більшої, ніж політ птаха.

      Цей крок, який кожен парашутист колись робить вперше, відокремлює його від усього світу і ділить життя на «до» та «після». За статистикою, з тих, хто набереться мужності вийти з літака з мішком ганчірок за спиною, лише 10 % приїжджає, щоб продовжити це заняття, і лише 3 % залишається тут назавжди.

      Є зустрічі, коли люди розуміють один одного з напівслова, напівпогляду… Вечір раннього травня був досить прохолодним, особливо після заходу сонця. Та коли закінчилися стрибки, всі сіли з'їсти шашлик і обсмажені сосиски, запити це все алкогольними напоями різного ступеня міцності, він побачив, що вона тремтить від вечірньої прохолоди у своїй футболці. Діставши з машини запасний светр, він запропонував їй. Ольга з радістю одяглася в невідповідне її габаритам велике вбрання, що, втім, абсолютно не зіпсувало її привабливості. Сидячи поруч, він обійняв її і, не зустрівши супротиву, спокійно та ніжно притиснув до себе. І отримав повторний за вечір теплий удар у серце, відчувши, як гнучке, явно треноване тіло прилинуло та зручно притулившись до нього. У Дмитра з'явилося відчуття якогось одного цілого з Ольгою і того, що так добре йому давно не було, дуже давно.

      Просто сидіти і говорити, невинно гомоніти про все, обговорювати побачене в небі, що вийшло, а що ні, будувати плани на подальші стрибки і слухати історії тих, у кого за спиною тисячі стрибків… що може бути краще. Він не був, як сам вважав, досвідченим. Його 125+ [4] стрибків у порівнянні з сотнями і тисячами інших здавалися досвідом початківця. У неї тепер їх було 3+, що давало змогу переходити на інші типи куполів і рухатися далі, розвиваючись, як спортсмен-парашутист.

      – Ольго, ти займалася гімнастикою або танцями?

      – І тим, і іншим. Як здогадався?

      – За манерою ходи, поставою, та й спортивною фігурою.

      Легке здивування видали брови, що на долю секунди піднялись вгору.

      – Це було в дитинстві. Зараз переважно «для себе». З однієї сторони, не так багато вільного часу, з іншої – на олімпійські ігри я не збираюсь.

      – А куди ж це настільки прекрасна юна леді витрачає так багато часу, що його не вистачає?

      – Ну-у, я студентка, факультет іноземних мов. Англійська та іспанська, які хочу довести до досконалості. Заробляю перекладами, бо на життя потрібні кошти. Ще люблю природу, подорожі, а тепер і парашутні стрибки, на які теж потрібні чималі гроші.

      – Англійська та іспанська, який збіг, мої улюблені, дві світових мови, на яких фактично говорить весь світ. Навіть іспанською більше, ніж англійською, хоч так і не прийнято вважати. А мене навчиш?

      – Це як будеш себе поводити! – грайливо відповіла вона і подарувала

4

125+ у парашутистів, якщо вони планують і надалі здійснювати стрибки, а не завершили цю справу на решту життя, після числа, що позначає кількість стрибків, прийнято ставити знак «+».