| Название | Ольвія |
|---|---|
| Автор произведения | Валентин Чемерис |
| Жанр | Историческая литература |
| Серия | Історія України в романах |
| Издательство | Историческая литература |
| Год выпуска | 2008 |
| isbn | 978-966-03-4350-4 |
Примечания
1
Колаксай – цар-сонце (скіф.).
2
Арпоксай – владика, повелитель вод (скіф.).
3
Наприкінці II – на початку І тисячоліття до н. є. Північне Причорномор'я населяли найдавніші з відомих під власною назвою племен – кіммерійці. За Геродотом скіфи жили в Середній Азії, їх потіснили массагети – одне з найсильніших скіфських племен, і вони, прибувши в Північне Причорномор'я, захопили кіммерійські землі. Сталося те, якщо вірити письмовим джерелам, у VII ст. до н. є.
4
Саями називали себе царські скіфи (давньопер.).
5
Як свідчить історик Страбон, скіфи називали себе сколотами. Слово ж «скіф» означає «блукач», «вічний мандрівник».
6
Гіппемологи – букв, ті, що доять кобил, назва одного із скіфських племен.
7
Кожний скіфський рід чи плем'я мали бойові кличі, по яких воїни впізнавали своїх.
8
Горгона – жіноче чудовисько, погляд якого всіх, хто дивився на неї, перетворювала в камінь (грец.).
9
Мегера – уособлення гніву і мстивості, зображувалась жахливою жінкою із зміями замість волосся (грец.).
10
Ламія – фантастичне чудовисько, що пожирає дітей і живиться їхньою кров'ю. Ламією лякали дітей (грец.).
11
Понтус Еуксінос, Понт Евксінський, тобто Гостинне море (грец.) – Чорне море.
12
Сауран – швидкий, невтомний світло-рудий кінь із темною смугою вздовж хребта, котрий, як гадали кочовики, походить від дикого коня.
13
Земля Герр (як і річка Герр) – як гадають деякі вчені, нинішня р. Молочна, над правим берегом якої і нині височать стародавні кургани.
14
Хоча ритуал очищення і мав релігійний відтінок, але це була швидше всього своєрідна скіфська лазня, адже з водою в степах завжди було скрутно.
15
Ахат – супутник і товариш Енея, в переносному значенні Ахат – вірний товариш і супутник.
16
Лімос – голод
17
Доблос – раб (грец.).
18
Ананке (Ананка) – необхідність. Богиня, що уособлює неминучість (грец.).
19
Село Парутине, котре виникло на території північної частини ольвійського некрополя.