Дорога до Країни Оз. Лаймен Фрэнк Баум

Ти стала дуже відомою, особливо відтоді, як подружилася з Озмою з Країни Оз.

      – Ви знайомі з Озмою? – здивувалася Дороті.

      – Із жалем мушу зізнатися, що не знайомий, – сумно відповів Король, – але сподіваюся незабаром познайомитися. Принцеса відзначає день свого народження двадцять першого числа цього місяця.

      – Невже? – здивувалася Дороті. – А я й не знала.

      – О так! І це буде найблискучіша церемонія з усіх, що відбувалися коли-небудь у Чарівній Країні. Сподіваюся, ти попросиш Принцесу Озму, щоб вона мене теж запросила?

      Дороті задумалася.

      – Впевнена, Озма надішле вам запрошення, якщо я попрошу, але як ви доберетеся до Країни Оз і до Смарагдового міста? Адже це так далеко від Канзасу.

      – Від Канзасу! – здивовано вигукнув король.

      – Так… а хіба ми зараз не в Канзасі?

      – Яка дивна точка зору! – засміявся Король. – Чому ти думаєш, що це Канзас?

      – Ну, бо я пішла з ферми дядечка Генрі приблизно дві години тому, – відповіла Дороті, злегка спантеличена цим запитанням.

      – Скажи відверто, дорога, чи бачила ти коли-небудь в Канзасі таке прекрасне королівство, як Лисеполь?

      – Ні, Ваша Величносте.

      – А хіба ти не добиралася з Країни Оз у Канзас за одну мить завдяки срібним черевичкам і Чарівному Поясу?

      – Добиралася, Ваша Величносте.

      – Тоді чому ж ти дивуєшся, що за годину або дві дійшла до Лисеполя, розташованого ближче до Країни Оз, аніж до Канзасу?

      – Господи! – вигукнула Дороті. – Невже це знову чарівна країна?

      – Гадаю, так, – усміхнувся Король-Лис.

      Дороті повернулася до Косматого чоловічка з серйозним і докірливим виразом обличчя.

      – Ти чарівник або переодягнений фокусник? Ти зачарував мене, коли питав дорогу до Олійних полів?

      Косматий чоловічок похитав головою.

      – Хіба ти коли-небудь бачила такого обірваного чарівника? Ні, дорога Дороті, повір, моєї провини в цій історії немає. В мені немає нічого незвичайного, крім Магніту Любові. А про все інше я знаю не більше, ніж ти. І я зовсім не хотів заводити тебе так далеко від дому. Якщо хочеш пошукати дорогу на ферму, я із задоволенням піду з тобою і постараюся допомогти, чим можу.

      – Не варто, – задумливо промовила Дороті. – В Канзасі я ніколи не побачу стільки цікавого, як тут, і сподіваюся, тітка Ем не занадто хвилюватиметься. Адже я не збираюся подорожувати дуже довго.

      – Прекрасно, – схвально кивнув Король-Лис. – Мудра людина задоволена своєю долею, що б не трапилося. Однак я бачу, в тебе новий друг – він виглядає дуже розумним, і подивіться, яка в нього світла усмішка. Він сяє, як блискучий ґудзик.

      – Ви маєте рацію, – погодилася Дороті, а Косматий чоловічок додав:

      – Його ім’я, Ваша Величносте, – Ґудзик-Розумник.

      IV. Король-Лис

      Досить дивно було спостерігати за виразом обличчя Короля-Лиса, коли він розглядав малюка, починаючи