Повне зібрання творів. Антуан де Сент-Экзюпери

Один малюнок годиться, а другий уже не схожий. Я трохи не вгадав зріст. Тут Маленький Принц завеликий. А тут замалий. Я вагаюся і щодо барв його одягу. Тож пробую малювати і так, і так, більш-менш щось виходить. Зрештою, я можу помилитися в деяких важливих деталях. Але мені слід вибачити. Мій приятель ніколи нічого не пояснював. Певне, думав, я такий, як він. Та я, на жаль, не вмію бачити баранців у ящику. Я, мабуть, трохи такий, як дорослі. Мабуть, постарів.

      Розділ V

      Щовечора я дізнавався щось про планету Маленького Принца, про те, як він покинув її, про його подорож. Мало-помалу, під час принагідних роздумів про його слова, мені розкрилася правда. Скажімо, третього дня я почув про таке лихо, як баобаби.

      І знову-таки завдяки баранцеві, бо Маленький Принц раптом запитав мене, немов опанований тяжким сумнівом:

      – А правда, що баранці їдять кущі?

      – Так, правда.

      – Ох! Як добре!

      Я не розумів, чому так важливо, щоб баранці їли кущі. Але Маленький Принц додав:

      – Отже, їдять і баобаби?

      Я розповів Маленькому Принцові, що баобаби – не кущі, а дерева, великі, наче церкви, тож, якби він узяв із собою ціле стадо слонів, воно б не з’їло одного баобаба.

      Почувши про стадо слонів, Маленький Принц засміявся:

      – Довелося б ставити їх один на одного…

      Проте розважливо додав:

      – Баобаби, до того як виростуть, народжуються маленькі.

      – Авжеж! Але чому ти хочеш, щоб твої баранці їли маленькі баобаби?

      – Гаразд, побачимо! – відповів Маленький Принц, мов ішлося про щось очевидне. Мені довелося добряче помізкувати, щоб самотужки зрозуміти його клопіт.

      На планеті Маленького Принца, як і на всіх планетах, росли і добрі трави, і бур’яни. Тобто було й добре насіння добрих трав, і лихе насіння бур’янів. Але ж насіння невидиме. Воно спить у таємних закутках землі, аж поки котрійсь насінині заманеться прокинутись. Тоді вона потягується, і спершу несміливо пускає до сонця гарненьку безневинну стеблинку. Якщо то стеблинка редьки або троянди, можна дати їй рости, як вона хоче. Та якщо бур’ян, треба одразу вирвати рослину, тільки-но впізнаєш її. Але на планеті Маленького Принца було ще й страхітливе насіння, – насіння баобабів. Земля планети була заражена ним. А баобаба, якщо пізно взятися за нього, вже ніколи не пощастить позбутися. Він захаращує всю планету. Пронизує її своїм корінням. А якщо планета дуже мала, а баобабів надто багато, вони розірвуть її.

      – Усе залежить від дисципліни, – сказав мені згодом Маленький Принц. – Уранці, вмившись, треба ретельно прибрати і планету. Треба змушувати себе регулярно виривати баобаби, тільки-но можна відрізнити їх від троянд, на які вони, молоденькі, страшенно схожі. Ця робота, хоч і дуже нудна, аж ніяк не важка.

      Якось Маленький Принц порадив мені постаратись і намалювати гарний малюнок, щоб цю потребу добре зрозуміли й діти на моїй планеті.

      – Якщо