Улюблені пісні XX сторіччя. Михайло Маслій

попросила зробити російський варіант. Уже наступного дня вона його отримала з незвичною назвою «Глаза на песке», щось подібне до «Облако в штанах».

      Коли робив переклад, то відчув, наскільки близькі мені рядки рідною мовою і як вони ніяково звучать у перекладі. Наприклад: «Ти поверни мені дощі і радощі…» Хто розуміється в поезії, той відразу почує і відчує це. Російською ж «дожди і радости» – уже не те… І таких поетичних слів було багатенько.

      Так народилася перша пісня, яка зробила мені ім’я. У той час були два популярних твори, які звучали звідусіль – «Эти глаза напротив» і «Глаза на песке». Міансарова мала унікалий тембр голосу і унікальний діапазон. Її любили, її чекали, її намагалися наслідувати. Ніколи не забуду, як на одному з конкурсів 1970 року 70 відсотків конкурсантів співали «Глаза на песке».

      Щоб закріпити досягнуте, ми з Ігорем Покладом відразу ж написали для Тамари Міансарової ще одну пісню «Забудь». Ці дві пісні стільки звучали і їх виконували стільки виконавців, що авторських гонорарів я почав отримувати вдвічі більше, аніж на редакторській роботі. Я відчув смак і з 1970 року пішов на творчу роботу. А до того короткий час працював спочатку на Українському радіо і телебаченні, а потім у журналі «Будівництво і архітектура», де була пожежа і де згоріла моя трудова книжка, яку я навіть не поновлював.

      Що ж до українського варіанту «Очі на піску», то він дав мені натхнення писати рідною мовою, я відчув смак у цьому. Я відчув, що буду займатися цією справою, яка стала метою і змістом усього життя. Ця пісня з тих, які не залежать від часу. Пройшли роки, пролетіли десятиліття, вона своєї актуальності не втратила. І не втратить. Хоч співавали «Очі на піску» Надія Пащенко та інші виконавці, тепер думається, що варто, може, її було запропонувати Софії Ротару, чи комусь іншому».

      Пісня про вчительку

Вірш Андрія МалишкаМузика Платона Майбороди

      Сонечко встає, і шумить трава,

      Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.

      Вчителько моя, зоре світова,

      Звідки виглядати, де тебе знайти?

      Вчителько моя, зоре світова,

      Звідки виглядати, де тебе знайти?

      На столі лежать зошитки малі,

      Дітвора щебече золота, золота,

      І летять, летять в небі журавлі,

      Дзвоник ніби кличе молоді літа.

      І летять, летять в небі журавлі,

      Дзвоник ніби кличе молоді літа.

      Скільки підросло й полетіло нас

      На шляхи землі, в ясну блакить, у блакить,

      А що в тебе знов та доріжка в клас,

      Під вікном у школі явір той шумить.

      А що в тебе знов та доріжка в клас,

      Під вікном у школі явір той шумить.

      Двох синів твоїх узяли фронти,

      Воювали, не лічили ран, тяжких ран,

      В партизанську ніч посивіла ти,

      Як в морози сиві непожатий лан.

      В партизанську ніч посивіла ти,

      Як в морози сиві непожатий лан.

      Знов приходить юнь і шумить трава,

      Пізнаю