Улюблені пісні XX сторіччя. Михайло Маслій

хлопець несміливий, Дівчат я сторонюсь,

      І навіть розмовляти Із ними я боюсь.

      Такий характер в мене – Нещастя немале:

      «Мовчун» – усі говорять, Але… але…

      На трамвайній зупинці Я зустрів дівча чудове,

      Почалася розмова, За словечком слово…

      І про все ми забули, Йде трамвай за трамваєм…

      Так чого ж оце ми з нею Стоїмо і чекаєм?..

      Не знав я, що кохання, Мов буря весняна,

      Так раптом і неждано Прийде одного дня.

      Пора вже розлучатись, Уже додому час…

      – Пробачте, як Вас звати? – А Вас? А Вас?

      Приспів:

      На трамвайній зупинці Я зустрів дівча чудове,

      Почалася розмова, За словечком слово…

      І про все ми забули, Йде трамвай за трамваєм…

      Так чого ж оце ми з нею Стоїмо й розмовляєм?

      Така – то, друзі, справа, Таке в житті бува:

      Співає безголосий, Мовчун не замовка!

      Хотів я від любові Втікати, поки час,

      Даю Вам чесне слово! Аж тут – якраз…

      Приспів:

      На трамвайній зупинці Я зустрів дівча чудове,

      Почалася розмова, За словечком слово…

      І про все ми забули, Йде трамвай за трамваєм…

      Так чого ж оце ми з нею Стоїмо? – Бо кохаєм!

      Коли в далеких 1940–1950–х роках світом стрімко облетів кінофільм «Серенада сонячної долини», до стрічки якої чудові композиції написав американський кінокомпозитор Гаррі Уоррен, а зіграв їх оркестр Гленна Міллера, студентський музичний Львів і гадки не мав, що у галицькій столиці незабаром звучатимуть прекрасні імпровізовані джазові мелодії. Піонером національного джазу, в якому звучав український мелос, став Ігор Хома. 1955 року він мав свій джазовий квінтет, а 1957–го створив ансамбль «Ритм». Джазмени починали джазувати в польській школі, навпроти політехніки.

      У кінці 1950–х і на початку 1960–х років рідкісні концерти «Ритму» у Львові завжди проходили з аншлагами, ведучим усіх програм джаз – бенду був студент театральної студії при театрі імені Марії Заньковецької Богдан Ступка. Разом з Ігорем Хомою (фортепіано) біля витоків українського джазу стояв львівський трубач Володимир Кіт. 1960 року з колективом «Ритму» вони обидва, а також Олег Хома (ударні), Роман Гумецький (контрабас), Орест Довганик (саксофон) були єдиними представниками України на Першому Всесоюзному джазовому фестивалі в Радянському Союзі (Тарту, Естонія), де співали українську пісню «На трамвайній зупинці» Анатолія Кос – Анатольського і Ростислава Братуня, яка відразу ж стала хітом. Ігор Хома формував і розвивав імпровізаційний джаз, орієнтований на український мелос.

      Володимир Кіт: «Ми грали для свого задоволення, навіть мали вже там своє жіноче вар’єте. Хто знає, що було би далі, якби Хома не поїхав у Москву 1957 року на Всесвітній фестиваль молоді і студентів. Ось там його вразив почутий джаз. Повернувся до Львова і відразу приступив до виснажливої роботи. Ми