18+: Парафрази й переклади. Книга 2. Олексій Кононенко

про пишність двору

      Відверто гомоніли всі світи.

      Правдиві й неправдиві поговори…

      А цар не мав ще й сорока п’яти.

      Летіли дивні про царя новини

      Далеко за кордони Палестини.

      В Ассирії, в Єгипті, у Таврізі,

      На островах, на берегах морів,

      В Фінікії, у горах і в пониззі

      Йому подібних не було царів.

      Майстри з усіх країв – силенна сила —

      Царю палац прекрасний спорудили.

      І возвели достойний храм Господній,

      Так, щоб до неба ближче, на горі.

      Жив Соломон в любові всенародній,

      Високе мав наймення: цар царів.

      Малий палац ще збудували в Мілло —

      Жона, красуня Астіс, захотіла.

      Донька єгипетського фараона…

      Цариця Савська, вражена царем,

      Подарувала дерево червоне

      Для сходів, для перил і галерей.

      Були в царя і хутра, і тканини,

      Заморські птахи і чудні тварини.

      Дари з Єгипту, з Африки, з Офіру1 —

      Всяк дружній цар його не омине —

      З Ніневії, із Хатуара, з Тіру —

      Багатство приростало з кожним днем.

      Облаштував сади цар і купальні,

      Фонтани, лазні і ставки дзеркальні.

      Були в царя воли, і мули, й коні,

      До столу вівці й череда корів.

      В покої сильні воїни достойні

      Під прикриттям золочених щитів.

2

      Усе, щоб не бажало царське око,

      Належало цареві бистрим скоком.

      Сімсот жінок в царя, наложниць – триста,

      Рабині, танцівниці – не злічить.

      Любов у Соломона промениста,

      Всіх пристрастю уміє охопить.

      Від Господа мав чоловічу силу:

      Із кожною був ніжним, добрим, милим.

      Кохав цар білолицих хетеянок,

      Філімістянок в золоті, струнких,

      Маленьких відданих аммореянок,

      Любив Сідона дочок гомінких.

      Не поминав увагою бактрійок,

      Цінив палке кохання ассирійок,

      Гарячих та ревнивих єгиптянок,

      Ізраїлю та Іудеї дів,

      Із півночі холодних полонянок,

      Дів Вавилону й Бактрії любив.

      Балкес-Македа якось ніч до рання

      З царем пізнала радощі кохання.

      Володар кожній дати намагався,

      Немов востаннє, всю свою любов.

      Балкіс-Македа (то цариця Савська)

      Жадала Соломона знов і знов.

      Та мудрий Соломон якоїсь днини

      Усі її бажання взяв на кпини.

      Про ту подію далі буде мова…

      Прекрасним був великий цар на вид,

      Мав світський лик, поставу гонорову…

      В кедровім одрі посеред людви

      Погляне тільки пильно очі в очі,

      Нехай то чоловічі, чи жіночі,

      Прониже наскрізь, зазирне у душу —

      Всяк неодмінно погляд відведе.

      Побачить добре, ну а зле розрушить,

      Володар досконало знав людей.

      Цареві мудрості не позичати,

      Левів приборкують

1

Офір – біблійна країна, яка славилася золотом та іншими коштовностями і притягувала до себе мандрівників з усього світу.