Хранителі. Дин Кунц

гавкнув.

      – Це означає «так»?

      Ейнштейн перекотився на спину і задер чотири лапи вгору, показуючи живіт, як і минулого разу, коли він дозволив Трейвісу одягнути на себе ошийник.

      Відставивши пиво, Трейвіс підвівся з крісла, сів на підлогу і погладив псові живіт.

      – Добре, – сказав він. – Добре. Але дивись, щоб ти не помер через мене, чорт забирай. Навіть не смій!

      6

      У Нори Дейвон об одинадцятій знову задзвонив телефон. То був Стрек.

      – Ти вже в ліжку, красунечко?

      Нора не відповіла.

      – Ти мрієш, щоб я був поряд?

      Після минулого дзвінка вона думала про те, як вибавитися від Стрека, і вже вигадала кілька погроз, які могли б спрацювати. Нора сказала:

      – Якщо ти не залишиш мене у спокої, я викличу поліцію.

      – Норо, ти спиш голою?

      Нора сіла в ліжку, випрямилася і напружилась.

      – Я піду в поліцію і скажу, що ти намагався… взяти мене силою, присягаюся.

      – Я б хотів побачити тебе голою, – сказав Стрек, не звертаючи уваги на її погрози.

      – Я збрешу і скажу, що ти хотів зґвалтувати мене.

      – Невже ти не хочеш покласти мої руки собі на груди, Норо?

      Кольки у животі змусили її влягтися на ліжко.

      – Я попрошу телефонну компанію прослухати лінію і записати всі дзвінки. Тоді у мене будуть докази.

      – Я буду цілувати твоє тіло, Норо. Хіба це погано?

      Кольки посилювалися, а крім того, в неї почалася неконтрольована дрож. Її голос кілька разів зривався, поки вона озвучувала свою останню погрозу:

      – У мене є рушниця, чуєш?

      – Я тобі сьогодні снитимусь, Норо, я впевнений. Тобі насниться, як я цілую все твоє гарне тіло…

      Вона кинула слухавку, впала на бік і скрутилася клубочком. Біль був не фізичною, а радше емоційною реакцією на жах, сором, лють і страшенний відчай.

      Поступово кольки минали, як і страх. Залишилася тільки лють.

      Нора була настільки не призвичаєна до цього світу та його неписаних законів, настільки не пристосована до спілкування, що не могла нормально жити за межами свого будинку, який був її приватним світком, де вона не перетиналася з людьми. Нора нічого не тямила у людських стосунках і навіть не могла підтримувати ввічливу розмову з Гаррісоном Ділвортом, юристом тітки Вайолет (який тепер став юристом Нори), під час зустрічей зі спадкоємних проблем. Вона відповідала на його питання одним-двома словами, опустивши очі й перебираючи холодними пальцями на колінах. Норі в його присутності було страшенно незручно. Вона боялася власного юриста! Якщо Нора торопіла у присутності такого м’якосердого чоловіка, як Гаррісон Ділворт, то що вже говорити про типа на кшталт Арта Стрека? Вона більше ніколи не викличе майстра на дім, хай би що там зламалося; краще вже нехай западеться і завалиться, бо наступний чоловік може виявитися другим Стреком чи навіть чимось гіршим. Згідно з традицією, запровадженою тіткою, продукти Норі доставляли безпосередньо з ринку неподалік, тому їй не доводилося ходити до магазину;