Завдання Героїв . Морган Райс

затримав подих, дивлячись, як летить спис.

      Будь ласка, Господи. Будь ласка.

      Спис розсік мертву тишу, і Тор відчував, як сотні очей спостерігають за ним.

      Йому здалося, пройшла ціла вічність, коли пролунав звук – без сумніву звук того, що спис вразив ціль. Тору навіть не потрібно було дивитися. Він знав, він був певен, що це був прекрасний постріл. Те, як спис вилетів з його руки, положення його зап’ястя підказали йому, що він потрапить у мішень.

      Тор наважився подивитися і побачив, з величезним полегшенням, що він не помилився. Спис влучив в саме яблучко. Він зробив те, що іншим було не під силу.

      Приголомшена тиша огорнула його. Тор відчув, що інші новобранці і лицарі – всі дивляться на нього.

      Нарешті Кендрик зробив крок уперед і задоволено поплескав його по спині долонею. Він широко посміхався.

      “Я мав рацію”, – сказав він. – “Ти залишишся!”

      “Але, мій лорд!” – закричав королівський страж. – “Це несправедливо! Цей хлопчисько з’явився непроханим!”

      “Він потрапив у мішень. Цього запрошення для мене достатньо”.

      “Він набагато молодше і менше за інших. Це не загін для малюків”, – приєднався генерал.

      “Я б вважав за краще мати маленького солдата, який може вразити ціль, ніж дубину, яка на це не здатна”. – відповів лицар.

      “Щасливий кидок!” – закричав бугай, який бився з Тором. – “Якби у нас було більше спроб, ми б теж поцілили!”

      Лицар обернувся і окинув поглядом крикливого новобранця.

      “Невже?” – запитав він. – “Чи побачу я, як ти зробиш це зараз? Чи повинні ми поставити на те, що у тебе вийде?”

      Схвильований хлопець засоромлено схилив голову, очевидно не бажаючи прийняти пропозицію.

      “Але цей хлопчисько – незнайомець”. – запротестував генерал. – “Ми навіть не знаємо, звідки він родом”.

      “Він прийшов з низовини”, – почувся голос.

      Інші обернулися, щоб подивитися, хто це сказав, але у Тора не було в цьому необхідності – він впізнав цей голос. Саме він дошкуляв Тору все його дитинство – голос його старшого брата Дрейка.

      Дрейк виступив вперед з іншими своїми братами і несхвально подивився на Тора.

      “Його звуть Торгрін, з клану МакЛеод. Він з Південної Провінції Східного Королівства. Він наймолодший син з чотирьох. Всі ми родом з однієї сім’ї. Він пасе овець нашого батька!”

      Група новобранців і лицарів заходилась сміхом.

      Тор відчув, як його обличчя червоніло. У цей момент йому захотілося померти. Ніколи ще він не відчував такого сорому. Здавалося, що брат хотів зробити все можливе, щоб його зганьбити.