Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі. Ерік Берн

ха-ха». Таким чином, сценарна провокація та сценарні імпульси, приманка й демон працюють разом, призводячи до загибелі невдахи. Батько перемагає, коли дитина програє, а дитина програє, намагаючись перемогти. Усі ці елементи будуть розглянуті докладніше в розділі 7.

      Розділ 7

      Сценарний апарат

      Для того щоб зрозуміти, як працює сценарій і як впливати на нього під час лікування, обов’язково треба детально вивчити сценарний апарат у тому розумінні, як ми знаємо його сьогодні. Існує ще кілька прогалин у нашому розумінні його основної структури і кілька невизначених моментів щодо його передачі, але протягом короткого періоду завдовжки в десять років, що минули від часу першого його опису, наша модель перетворилася на доволі складну конструкцію65. Тоді вона нагадувала одноциліндровий «Дюрієй» 1893 року, а тепер вже схожа на більш просунутий «Форд-Т».

      Якщо узагальнити щойно наведені короткі приклади, то сценарний апарат складається з сімох елементів. Розв’язка чи прокляття, припис або стопор, а також провокація або приманка, разом контролюють розгортання сценарію в напрямку визначеної долі й тому називаються важелями управління сценарієм. У більшості випадків усі вони програмуються ще у віці до шести років. Те саме стосується антисценарію або розчакловувача, якщо такий існує. Пізніше гасла контрсценарію чи настанова, шаблони батьківської поведінки та вказівки починають зміцнюватися. Демон представляє найбільш архаїчний шар особистості (Дитина в дитині) і є в ній від самого початку66.

      А. Розв’язка сценарію

      Розв’язки, що трапляються у клінічній практиці, загалом можна звести до чотирьох альтернатив: бути самотнім, бути волоцюгою, збожеволіти чи померти. Найприємнішим способом досягти будь-якої з них є наркотична або алкогольна залежність. Дитина може витлумачити цей наказ, послуговуючись марсіанським або законним мисленням, що часто є її перевагою. В одному випадку, коли мати сказала дітям, що всі вони закінчать життя у психіатричній лікарні, вони й закінчили. Дівчатка – як пацієнтки, а хлопчики – як психіатри.

      Насильство є розв’язкою особливого типу і трапляється в «павутинних сценаріях». Останні відрізняються від усіх інших, бо їхньою валютою є людська плоть, кров і кістки. Ймовірно, дитина, яка бачила, викликала травму чи кровопролиття або сама постраждала внаслідок такої ситуації, вже ніколи не стане такою, як була. Якщо батьки виганяють дитину в ранньому віці і їй доводиться дбати про себе самостійно, то цілком природно, що вона більше непокоїтиметься за гроші, й це часто стає головною валютою її сценарію та його розв’язкою. Якщо ж дитину лають і кажуть, щоб вона здохла, то сценарною валютою стають слова. Сценарну валюту слід відрізняти від теми сценарію. Головні теми життєвих сценаріїв є тими самими, що й у казках: любов, ненависть, вдячність і помста. Щоб зобразити будь-яку з цих тем, можна використати різну валюту.

      Головним питанням для

65

Berne, E. Transactional Analysis in Psychotherapy. Loc. cit.

66

Ще раз нагадую читачеві, що слова Батько, Дорослий і Дитина, написані з великої літери, стосуються Я-станів, натомість ті самі слова, написані з маленької літери, стосуються справжніх людей.