Іван Мазепа. Тетяна Таїрова-Яковлєва

Самійла Величка (далі – Величко С. Летопись). Т. II. – С. 342.

      17

      Лазаревский А. Заметки о Мазепе. // Киевская Старина (далі – КС). 1898. Июнь. – С. 411.

      18

      Сборник выписок из архивных бумаг о Петре Великом. Т. I. С. 314; Листи Івана Мазепи. Т. 1. К., 2003. № 17. – С. 107—108.

      19

      АЮЗР. Ч. I. Т. V. N CVII. – C. 345—348.

      20

      Архів ІІ СПБ РАН. Ф. 68. Киевская казенная палата. № 86.

      21

      Терещук О. Пам’ятні речі Марії Магдалини Мазепиної в колекції Національного музею історії України // Іван Мазепа та його доба. Історія, культура, національна пам’ять. К., 2008. – С. 422—439.

      22

      Гадяцький договір – знаменита угода, підписана І. Виговським з поляками в вересні 1658 року.

      23

      Записки Перетятковича. К вопросу о сношениях Польщи с казаками 1657—1659 гг. К., 1873. – С. 13.

      24

      Volumina legum. T. IV. Petersburg, 1859. – S. 304.

      25

      Рік народження визначений за листом Ф. Орлика, в якому він пише: «мені вже 70 років, стільки, скільки було покійному Мазепі у Бендерах», тобто в 1709 р. День і місяць народження були визначені Т. Падурою на основі запису в Кременецькому єзуїтському молитовнику.

      26

      Величко С. Летопись. Т. II. – С. 342.

      27

      До речі, сам А. Пушкін в післямові до поема «Полтава» писав, що дума, написана Мазепою, «примітна не лише в історичному сенсі».

      28

      Більшість біографів Мазепи абсолютно бездоказово вважають, що вчитися на захід Мазепу послав король. Так, І. Бутич пише, що це сталося в 1656 році. Але, враховуючи, що його батько в цей час був серед старшин Б. Хмельницкого, це являється абсолютно неможливим. Набагато вірогідніше припустити, що Мазепу послали на захід через Києво-Могилянську академію, можливо, саме в 1656 р., тим більше, що багато її студентів продовжували свою освіту за кордоном.

      29

      Універсали Івана Мазепи. К.-Львів, 2002. – С. 21

      30

      Про це писав Орлик у листі до свого сина.

      31

      Про це сказав сам Мазепа в розмові з Жаном Балюзом.

      32

      Величко С. Летопись. – Т. II. – С. 342.

      33

      Słownik geograficzny… T. VI. – S. 185.

      34

      Уперше в документах І. Мазепа іменується «покоевым короля» в листах І. Виговського від жовтня 1659 року, тобто вже після скинення Виговського згетьманства. – ПКК. Т. III. N LXXXII. – C. 361. Тоді ж, у 1659 р., Ян Казимир упривілеї Степану Адаму відзначає, що його син знаходиться «при боку нашем».

      35

      Лист Жана Балюза про Мазепу. // Мацьків Т. Іван Мазепа в західньоевропейських джерелах. К.-Полтава, 1995. – С. 104.

      36

      Pasek J. Pamiętniki. – S. 211—212.

      37

      Там же. – С. 321.

      38

      Jemiołowski M. Pamiętnik. Lwów, 1850. – S. 135.

      39

      Pasek J. Pamiętniki. – S. 327.

      40

      26 лютого 1663 року І. Мазепа був відправлений Тетерею назад до короля. – Памятники, изданніе киевской Археографической Комиссией (далі – ПКК).