Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі. Литагент «Фолио»

Читать онлайн.
Название Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі
Автор произведения Литагент «Фолио»
Жанр История
Серия Проект «Україна»
Издательство История
Год выпуска 2017
isbn 978-966-03-7819-3



Скачать книгу

що має стати мостом культурного порозуміння між майбутніми громадянами Речі Посполитої польської і української національностей, то кожний, хто хоче дивитися на дійсність не через туман принципіалізму, повинен визнати, що цей міст крихкий і слабкий, який на Волині зустрічається часто, міст на якому можна досить швидко скрутити шию… Шкільна справа на Волині є однією із найдратливіших і найшкідливіших фікцій. Ми повинні собі чітко, виразно і щиро сказати, що утримання на Волині декількох типів, якщо ж йдеться про мову навчання у початкових школах із нерозлучними від цього шкільними плебісцитами, то для будови чесного і щирого польсько-українського співжиття є шкідливою справою».[357] Зрештою, це пізніше зрозумів і Юзевський, який у 1937 р. писав: «Якщо в цих умовах польське вчительство не буде мати достатньої педагогічної кваліфікації, достатнього розуміння справи і своєї ролі, що випливає із справжнього розуміння ідеї Речі Посполитої Польської, ситуація у початковому шкільництві з часом може стати чимсь дуже грізним і трагічним у справі з’єднання Волині з Річчю Посполитою, прив’язаності українців до Польщі. І тому справа початкового шкільництва на Волині буде вимагати з боку держави опіки і виняткових зусиль, а з боку польського суспільства – здорового глузду і розуміння стану справ».[358]

      На жаль, ані одного, ані другого бракувало. У Волинському воєводстві у 1937/38 навчальному році з 2087 шкіл польських було – 1459, утраквістичних – 520 і лише 8 – українських, де навчалося 1200 учнів. Третина дітей шкільного віку взагалі не відвідувала школу. Така політика давала досить сумні наслідки – масову неписьменність. У 1931 р. на Волині 47,8 % населення не вміло ні писати, ні читати.[359]

      Поряд зі згаданими справами, Юзевський багато уваги приділяв вдосконаленню адміністративного апарату. Насамперед він турбувався про сільське управління, оскільки «гміна, ця найближча до людей влада, повинна визнаватися ними своєю владою, а це означає – бути мешканцям близькою, такою, що живе з ними, з них і з їх волі створеною… Гмінна влада, кваліфікована людністю як влада чужа і з рисами окупаційної влади, є державною катастрофою на змішаному терені».[360] Органи місцевого самоврядування, замислене воєводою як поле спільної польсько-української співпраці, такими не стали. У виконавчих органах територіального самоуправління головну роль відігравали поляки. Так, із 103 війтів 19 – були українцями, а 81 – поляками.[361]

      Реалізуючи свою програму, Г. Юзевський постійно натрапляв на перешкоди. Клопіт він мав із комуністами та націоналістами, вплив яких постійно зростав. Так, у 1931 р. на Волині було організовано низку антикомуністичних процесів. 14 травня у Рівному були засуджені на тривале ув’язнення 33 члени КПЗУ, 13 червня у Ковелі – 41. У Луцьку 27 червня відбувся процес над 47 членами КПЗУ з Горохівського повіту. 1 грудня у Ковелі були засуджені ще 77 комуністів.[362] Проте паралізувати комуністичний рух не вдалося. У 1932 р. у північних



<p>357</p>

Wieczorkowicz A. Szkodliwa fikcja. W sprawie szkуł na Wołyniu // Biuletyn Polsko-Ukraiński. – 1934. – 21. I. – № 3 (38). – S. 2.

<p>358</p>

Держархів Волинської обл. – 25/4: Wołyń, czerwiec 1937. – Łuck. – S. 34.

<p>359</p>

Сливка Ю. Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії (1922–1939). – Львів, 1985. – С. 177.

<p>360</p>

AAN, UWW, 979/83. Sprawozdanie wojewody wołyńskiego Henryka Jуzewskiego z sytuacji na Wołyniu, wrzesień 1933. – K. 9.

<p>361</p>

Держархів Волинської обл. – 25/4: Wołyń, czerwiec 1937. – Łuck. – S. 24.

<p>362</p>

Там само. – Ф. 191. – Оп. 1. – Спр. 95. – Арк. 206–208.