Оповідь Служниці. Марґарет Етвуд

наче ковтками. Дружба була підозрілою, ми це знали й уникали одна одну в обідніх чергах у кафетерії та в коридорах між заняттями. Але на четвертий день вона опинилася поряд зі мною на прогулянці парами футбольним полем. Аж до випуску білих крил нам не давали, були лише серпанки, тож ми могли говорити, якщо робили це тихо й не поверталися, щоб глянути одна на одну. Тітки йшли на початку нашого строю та в кінці, тож єдина небезпека могла йти від інших. Серед них були вірянки, які могли доповісти про нас.

      – Це божевільня, – сказала Мойра.

      – Я така рада тебе бачити, – прошепотіла я.

      – Де можна поговорити? – спитала вона.

      – У вбиральні, – відповіла я. – Стеж за часом. Остання кабінка, пів на третю.

      Це все, що було сказано.

      Мені спокійніше, бо Мойра тут. Ми можемо вийти у вбиральню, якщо підняти руку, хоча є обмеження того, скільки разів на день можна це робити (це записується у спеціальну картку). Я стежу за годинником, електричним і круглим, що висить над зеленою дошкою. Пів на третю випадає на час Свідчення. Тітка Гелена тут, як і Тітка Лідія, бо Свідчення особливі. Тітка Гелена товста, колись вона очолювала філію франшизи «Стеж за вагою»[17] в Айові. Свідчення – її сильна сторона.

      Це Джанін, вона розповідає про групове зґвалтування. Це сталося, коли їй було чотирнадцять, і вона зробила аборт. Таку ж історію вона розповідала минулого тижня. Схоже, розповідаючи, вона ледве не пишалася нею. Можливо, це навіть і неправда. На Свідченні безпечніше вигадати щось, аніж сказати, що тобі немає в чому покаятися. Але це Джанін, тож історія, напевно, більш-менш правдива.

      – То хто в тому винен? – питає Тітка Гелена, піднявши один товстий палець.

      – Вона винна, вона винна, вона винна, – декламуємо ми в унісон.

      – Хто їх підбив? – Тітка Гелена аж сяє: вона задоволена нами.

      – Вона. Вона. Вона.

      – Чому Господь дозволив статися такому страхіттю?

      – Це їй наука. Це їй наука. Це їй наука.

      Минулого тижня Джанін розридалася. Тітка Гелена змусила її стати на коліна перед класом, скласти руки за спиною, так, щоб усі бачили її червоне обличчя й зашмарканий ніс. У неї тьмяно-біляве волосся, вії такі світлі, що здається, їх там немає. Загублені вії людини, яка побувала в пожежі. Запалені очі. Вона мала огидний вигляд: слабка, тремтяча, плямиста, рожева, наче новонароджена миша. Ніхто з нас не хотів мати такий вигляд, ніколи. Якоїсь миті, хоча ми й знали, що з нею зробили, ми її зневажали.

      – Плаксійка. Плаксійка. Плаксійка.

      Ми говорили серйозно, ось що погано.

      Я зазвичай думала про себе добре. Але не тоді.

      То було минулого тижня. Цього тижня Джанін не чекає, поки ми з неї кепкуватимемо.

      – Це я винна, – каже вона. – У всьому винна я. Я їх підбурювала. Я заслужила на цей біль.

      – Дуже добре, Джанін, – каже Тітка Лідія. – Ти всім подаєш приклад.

      Я маю чекати, доки це закінчиться, і тільки тоді підняти руку. Іноді, якщо

17

Weight Watchers International – американська компанія, яка пропонує різноманітні продукти, послуги та програми для схуднення.