Колонізатор. Сергій Залевський

і вносите елемент незадоволення в емоції моїх жінок, хе-хе. Прошу не ображатися, агенти – мені цікавіше з ними, ніж з вами – а-ха-ха-ха!

      Весь день був присвячений святу: приїхав Клом зі своїми вцілілими вісім років тому товаришами по службі – всі зі своїми подружками, у тому числі і сам братик – чарівна шатенка добре виглядала поряд із здоров’яком Кронлі старшим. Під’їхали і їх прийомні діти: курсант Герт в строгому костюмі академії ВКС Брилара і його сестра Елія, одягнена по-цивільному просто і строкато – їй форма одягу не вказана. Ближче до вечора, коли усі наїлися, напилися і нагулялися, компанія повільно розсмокталася – у будинку залишилися тільки дві молоді жінки, їх чоловік і брат зі своєю подругою. Діти вже вели цілком самостійне життя, тому, тепло попрощавшись з батьком, відбули у своїх справах. Макс не наполягав і не нав’язував їм своє суспільство – поруч залишилися ті, хто знав його майже з самого прибуття в цей світ.

      З ранку вирішили злітати на їх з Юлі дике місце з валунами: показати Лакірі відлюдний куточок природи з особливою атмосферою і обстановкою навкруги. Тут намітилися проблеми з транспортом: їх двомісний «Індо-52» активно використовувався Кломом, у дітей були свої флайеры, а купувати заради однієї поїздки ще один агрегат було безглуздо – невідомо, коли вони зможуть їм скористатися наступного разу. Тому орендували на добу звичайний чотиримісний апаратик і відправилися купатися, загорати і любити один одного. Тут все було також, як і вісім років тому – що таке вісім років для планети – менше миті! Аура цього дикого і в той же час чарівного місця знову обплела своїми чарами людей і особливо Макса – він знову став невтомний, ніжний і надмірно активний, опановуючи своїми жінками у черговий раз, доводячи їх по черзі до екстазу. Поєднання гарячого ложа, шуму прибою і морської піни на губах оп’яняло трійцю, і вони майже цілий день провели тут наодинці один з одним і незайманою дикою красою природи, поки не закінчилися сили.

      Додому поверталися мовчки: жінки втомилися і спали у своїх кріслах, флайер летів на автоматі, а наш герой вивчав пропозиції торгових майданчиків Лайни. Проаналізувавши будову кораблів великого типу шостого і п’ятого поколінь, він дійшов висновку, що каркасна схема майже не змінилася, і якщо є можливість, то краще брати п’яте покоління – воно дешевше, адже усі модулі все одно будуть перероблені Колонією, та і наявність бортової ескадрильї не обов’язкова, в принципі. Як і слід було чекати, п’яте покоління продавалося в стані вживаного: важкі носії за ціною від чотирьохсот мільйонів до чотирьохсот шістдесяти, залежно від кількості і стану бортової москітної групи, в основному. Знос самого корпусу був приблизно в одних межах: від 20 до 38 % від початкового стану.

      Шостого покоління теж було відносно мало, як не нових, так і абсолютно нових: тут ціни були вже не такі приємні і розпочиналися з восьмисот дев’яноста п’яти мільйонів і вище, поки гаманця вистачить. Лінкорів у продажу не було, ситуація з важкими носіями