Колонізатор. Сергій Залевський

і запропонував стати його дружиною, її трохи шокував – вона адже чекала невеликої витрати часу на заповнення анкети-заявки майбутнього подружжя. А процес одягання на палець колечка зовсім збив її з пантелику до тих пір, поки вона не почула від чоловіка слова: «Тепер ти моя дружина, Лакі!»

      Офіційні процедури зайняли у парочки стільки ж часу, скільки свого часу витратив Макс з Юлі в Хамані, і незабаром усі учасники події отримали зміни у своїх ідентифікаторах? Тепер сімейний осередок Шнітке поповнився ще одним учасником – Лакірою Шнітке. Залишок дня і частину ночі трійця не спала із зрозумілих причин: для Макса такий досвід був першим в його житті, і йому довелося чимало потрудитися, щоб не впасти обличчям у бруд, не осоромитися, а головне, не розчарувати нову дружину. Зрештою, оточений ласкою двох люблячих жінок, він сам себе здивував, коли раз по раз приводив своїх дружин в стан чергового вибуху відчуттів, віддаючи їм свою любов і отримуючи назад її подвоєну порцію.

      Стан ковзання на хвилі пристрасті не відпускав нікого з дійових осіб цього свята любові і ласки, а у двох молодих жінок ці відчуття взагалі зашкалювали під впливом їх емоційних імплантів. Якимсь незбагненним чином їх свідомості то з’єднувалися зі свідомістю їх чоловіка, то перепліталися між собою, складаючи в ці моменти один організм, який перебував в стані перманентного оргазму. Але, врешті-решт, сили у землянина виснажилися, і ближче до середини ночі він заснув в обіймах двох красунь, стомлений, але щасливий і розімлілий.

      Десь в тихому, просторому кабінеті на планеті, приблизно в той же час.

      – … Так ти говориш, Чин, що цей самий Шнітке чарівним чином воскрес з мертвих, так? Гм.

      – Щодо мертвості, то я б не був такий категоричний, швидше за все, застряг десь і валявся в анабіозі деякий час, а потім його знайшли.

      – А по хронології вдалося щось встановити – чим мене здивуєш знову?

      – Уперше його засікли в просторі конгломерату майже рік тому: з’явився з боку дикого космосу між Хаманом і Дівелі на непізнаному малому кораблі дископодібної конструкції, диспетчер ще тоді…

      – Та космос з ним, цим диспетчером, Чин – що вдалося взнати по кораблю, це адже напевно чужа технологія?

      – Повністю згоден з вами, директор: в Хамані на питання по ньому відбрехався, пославшись на нас: мовляв, нова експериментальна розробка наших конструкторів, а він тільки випробовує за контрактом.

      – Але ж це ж…

      – Так-так, абсолютна і зухвала брехня – хаманці теж не дурні, зробили вигляд, що повірили, тим більше що наш підопічний їм там серйозно допоміг з валлінгами – підкинув якісь відомості про їх фортецю. Звідки узяв, ми не знаємо – смугляві відмовляються поширюватися про Шнітке, його вкладі в розгром того літаючого міста зеленоголових коротунів – хлопець там серйозно підняв свій рейтинг, майже друг Хамана офіційно.

      – Ого! Ось це новини, давно не було такого руху… продовжуй, що ще вдалося дізнатися?

      – Загалом,