Колонізатор. Сергій Залевський

«Флоу-м», спробувати з’ясувати плани цього Макса – навіщо йому верф, що він збирається робити з нею, і взагалі, спробуй його завербувати.

      – При усій моїй повазі директор, думаю, нам йому нічого запропонувати – свого часу, коли він тільки прибув до нас збіглим рабом з Гармора, майже диким, ми змогли його переконати в співпраці. А тепер… маловірогідно…

      – А ти спробуй, спробуй – може, йому щось потрібно таке, чого немає у вільному продажі, а у нас є?

      – Директор, ви ж знаєте політику Торгового Союзу – цивільним продають тільки деякі моделі шостого покоління, а усе інше стоїть в резерві держави. Він же і полетів в Хаман вісім років тому тільки тому, що отримав відмову в службі консервації дванадцятого флоту.

      – Чин, постарайся, я тебе прошу – стомлено сказав глава СБ планети – заради нових технологій можна і на правила наплювати: тут же і дурневі зрозуміло, що у нього в голові щось забійне зберігається.

      Уранці, поки його дружини мирно сопіли з боків, Макса відвідали ті ж два агенти, які приймали у нього медичне устаткування Де’галір в його перший приліт в Торговий Союз. Перший виклик незнайомого абонента чоловік відхилив – дуже рано лізуть поговорити всякі незнайомі люди, а бажання говорити доки немає. Але абонент виявився наполегливим і прислав повідомлення зі своїм ідентифікатором: ім’я Чин землянинові нічого не говорило, але служба і посада цього типу підняла його з ліжка і погнала до вхідних дверей будинку, де його чекали.

      – Здрастуй Макс – звернулася до нашого героя смутно знайома людина – бачу, що не упізнав – згадай своє перше прибуття в Лайну, обмін медичного устаткування Де’галір на «Фортер» – як?

      – Тепер згадав – зморщився фахівець зі збагачення руди – і чим зобов’язаний в таку ранню годину таким шановним агентам? Мені і в ліжку з дружинами було непогано – переходіть відразу до суті питання без передмов – технолог запросив двох служивих у будинок, щоб не говорити на порозі у усіх на видноті.

      Подальша розмова не надихнула землянина: держава хотіла знати про нього практично все. Де був усі вісім років, що за непізнаний кораблик у нього стоїть на парковці шахтарської станції, які плани на верф, що за прототип йому продали хаманці, які дані він передав їм на валлінгів і ще декілька схожих по сенсу питань.

      – Апетити у вас, шановні, ростуть непомірними темпами – посміхнувся Макс – з усього того, що вам хочеться знати, можу відповісти тільки на питання по кораблю серії «Флоу-м» – брехати не буду, це дійсно судно спорудження імперії Де’галір. Шість тисяч років ідеальної консервації, призначення – кур’єр, і відразу хочу помітити, бачачи ваше вираження очей, що міняти, продавати і так далі його не буду, оскільки в цьому немає ніякого сенсу. Корабель підкоряється псіоніку, який зміг його активувати – тобто мені, якщо хто не зрозумів. Бортовий мозок відрізняється високою відданістю до хазяїна, що закріплено на рівні генної прив’язки, тому окрім мене їм не зможе ніхто скористатися. Майже усім