Название | Тінь вітру |
---|---|
Автор произведения | Карлос Сафон |
Жанр | Ужасы и Мистика |
Серия | Цвинтар забутих книжок |
Издательство | Ужасы и Мистика |
Год выпуска | 2001 |
isbn | 978-617-12-3889-3, 978-617-12-4042-1, 978-617-12-4040-7, 978-617-12-4041-4 |
Сестру Томаса, ту саму, якій я завдячую нашою з Томасом дружбою, звали Беатріс. Беа Аґілар, батькова улюблениця, була надзвичайно схожа на свою матір: рудоволоса, витончено бліда, вона завжди носила дуже дорогі сукні з шовку або натуральної бавовни та панчохи з елегантної крамниці «Сіра перлина»; у неї була фігура манекенниці й бездоганна постава; коли Беа виходила на прогулянку, здавалося, що вона грає роль принцеси у своїй власній казці. Свої блакитно-зелені очі вона воліла описувати як «смарагдово-сапфірові». Незважаючи на роки, проведені у вимогливому католицькому коледжі Матері Терези, – чи, можливо, саме завдяки цим рокам, – Беа, коли не бачив суворий батько, пила з високих келихів анісовий лікер; словом, вона була подібна до екранної богині – з тих, які доводили мого приятеля Ферміна до екстазу. Я ненавидів її, а вона платила за мою неприховану ворожість лінивими поглядами, сповненими зневаги та байдужості. Наречений Беа перебував на військовій службі у Мурсії[20] у чині лейтенанта; я запам’ятав його як гладко зачесаного юнака і чув, що він член партії фалангістів. Звали його Пабло Каскос Буендіа; він належав до аристократичної родини, яка володіла кількома корабельнями на узбережжі Ґалісії[21]. Завдяки дядькові, який служив у військовому міністерстві, Пабло багато часу проводив у відпустках; гостюючи в Аґіларів, він не марнував жодної нагоди потеревенити про расову й духовну вищість іспанців та неминучий занепад більшовицької імперії.
– Маркс мертвий, – поважно казав він.
– Він помер іще 1883 року, якщо бути точним, – уїдливо зауважував я.
– Замовч, йолопе, бо вріжу так, що відлетиш до Ґібралтарської скелі!..
Не раз я помічав, як Беа потайки сміється з дурниць, які верз її наречений. Іноді вона здіймала очі та дивилася на мене. Її погляду я не міг збагнути. Ми всміхалися одне до одного з холодною люб’язністю ворогів, яких поєднало ситуативне перемир’я, і я швидко відводив погляд. Я б радше вмер, ніж визнав, що в глибині душі боюся її.
На початку року Томас та Фермін вирішили об’єднати зусилля
20
Область на південному сході Іспанії.
21
Область на півночі Іспанії, на узбережжі Біскайської затоки.