Сатирикон. Поезії. Іван Драч

Кузьки

      Бо в нього іншої нема

      Любили Кучму по-французьки

      По камасутрі і навспак

      А він їм каже: Суки дзуськи

      Я у кольчузі вже закляк

      Любили Кучму без любові

      Без нього НАТа возлягла

      У Празькім золотім алькові

      Де Балтія вся догола

      А Україна – посмітюха

      Хотіла з ними возлягти

      Та відтягли її за вуха

      Ти ще мала тобі рости

      А Берлусконі – дон в законі

      Як цьмокне Кучму у чоло

      Зареготали люди й коні

      Й від серця трохи відлягло

      Бо Буш і Блер по дупі били

      Саддам судомився в диму

      Любили Все ж не долюбили

      А в нас оскома

      Це ж чому?!

      В. А. Ющенко

      І

      Тендерна рівність

      Славні мої діти

      Ми гермафродити

      А наш вождь-бухгалтер

      Все ж носить бюстгальтер

      Любить міфи-міфчики

      І міняє ліфчики

      Любить мані-маники

      І міняє станики

      Станики-нацицники

      Дістає поличники

      Від Юлі-мужчини

      Часто й без причини

      А Юля штаниною

      За народ стіною

      А Юля-мільярдерша

      У народі перша

      Коли ж наш бухгалтер

      Скине свій бюстгальтер.

      II

      Юшкоїди

      Чи кучмовоз піде у юшку

      І чи розварить все вона

      Чи Кучма всіх візьме на мушку

      Всім язики поприпина

      Чи Ющенко усіх подужа

      В благословенну Божу мить

      Чи лиш обіцянок калюжа

      Із тої юшки задимить

      Бо благовірні юшкостяги

      Вже повсідались за столи

      Ще так далеко до звитяги

      Вони ж всі крісла загребли

      На запах кропу і петрушки

      Усілась загребуща рать

      Бо ще ж нема отої юшки

      Вони ж ложками торохтять.

      III

      Парадокс

      Пив славу, гроші, владу пив.

      Його Господь сам покропив.

      Та по великому рахунку

      Чогось забракло в тому трунку.

      Тоді здригнувся весь народ,

      Коли змія вповзла у рот.

      Коли прийшла найбільша скрута,

      Сил додала йому отрута.

      Й епоха подала мужчину

      Для честі, слави і для чину…

      І. С. Плющ

      Епіграма

      Політичний метр як метр

      Йде він зростом в кілометр

      Чуба кинувши назад

      На посаду без посад

      Бо така у нього вада

      Що він більший ніж посада.

      І. О. Заєць

      Епіграма

      Він з народом тет-а-тет

      Піддає всім жару

      Іван Заєць моджахед

      З Холодного Яру

      Командири польові

      Воюють Хрещатик

      А у нього в голові

      Черкаський Хрещатик

      Тут він партію кує

      В підкови крицеві

      Хто вождя лише вдає

      Він