Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка». Фенні Флеґґ

Читать онлайн.
Название Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»
Автор произведения Фенні Флеґґ
Жанр Зарубежная образовательная литература
Серия
Издательство Зарубежная образовательная литература
Год выпуска 1987
isbn 978-617-12-0364-8,978-617-12-0367-9,978-617-12-0091-3



Скачать книгу

послав до нас Рут… «Божий погляд і на горобців, тож я знаю – бачить Він мене».[6]

      «Вімз віклі»

      (Тижневик міста Вісл-Стоп, Алабама)

      1 грудня 1931 р

Радіозірка з Вісл-Стоп

      Голлівуд для нас ніщо! Тепер на радіо АМ-1070 можна почути нашу рідну Ессі Рю Лаймвей, органістку баптистської церкви та акомпаніатора квартету жіночої перукарні «Веселі кралечки». Щоранку о 6:30 цього місяця в програмі «Час королівського печива» вона гратиме на фортепіано в рекламі компанії «Органи та роялі Стенлі Чарльза». Коли містер Чарльз каже: «Пам’ятайте, друзі, я збережу ваш орган або рояль до Різдва» – це Ессі Рю грає фонову тему «Джингл Беллз». Тож не пропустіть і слухайте. Ессі розповіла мені, що цього року Стенлі Чарльз має на складах повно органів і роялів, які треба швиденько розпродати, і якщо ви прийдете й назвете її ім’я, отримаєте знижку. Магазин розташований у самому центрі Бірмінгема, просто перед трамвайною зупинкою, поряд із «Хот-догами Ґаса».

      До речі, з вивіски «Салону краси Опал» відпала літера «О» і ледве не влучила в голову Бідді Луїз Отис. Опал радіє, що клієнтка не постраждала, та хіба не дивний збіг, що прізвище місіс Отис теж починається на «О»? Джуліан обіцяв на цьому тижні приставити літеру на місце, але Бідді заявила, що відтепер ходитиме лише через чорний хід.

Дот Вімз

      P. S. Опал каже, що отримала партію накладних буклів… Тож якщо вам у котромусь місці потрібне додаткове волосся… Вона вас запрошує.

      Вулиця Роудс-Сьоркл, 212

      Бірмінгем, Алабама

      5 січня 1986 р

      Евелін Кауч сиділа, замкнувшись, у своїй кімнаті для шиття і доїдала другу порцію морозива з шоколадною стружкою з «Баскін-Роббінс». Застиглим поглядом вона дивилась на стіл, завалений горою викройок для шиття з журналу «Баттерік»[7] – колись у пориві добрих намірів вона придбала все це і з того дня не торкалася. Ед був у своєму лігві, зайнятий переглядом футбольної гри, і це було їй на руку. Останнім часом, щоразу, як вона їла щось жирне, він дивився і з насмішкою питав: «Це теж входить до твоєї дієти?»

      Вона збрехала продавцеві в «Баскін-Роббінс», сказавши, що морозиво – на свято її онукам. Вона навіть не мала онуків. Евелін було сорок вісім років, і вона загубилася десь по дорозі.

      Усе у світі змінювалося так швидко. Поки вона, як заведено, виховувала двох дітей – «хлопчика для нього й дівчинку для неї» – світ, у якому вона жила, перетворився на місце, якого вона зовсім не знала.

      Вона розучилася сприймати жарти. Усі вони тепер здавалися такими ницими, а мова просто шокувала її. Вона в її віці ніколи в житті не промовила слова на букву «б». По телевізору Евелін переважно дивилася старі фільми й повтори «Шоу Люсі». Під час війни у В’єтнамі вона вірила тому, що казав їй Ед: що це правильна й необхідна війна, а всі, хто проти, – комуністи. Коли згодом, набагато пізніше, вона дійшла переконання, що війна не могла бути такою вже правильною та необхідною, було пізно – по телебаченню вже йшла Джейн Фонда зі своїми



<p>6</p>

Уривок із духовного гімну, написаного 1905 р. поетом Сивіллою Мартин і композитором Чарльзом Ґебріелом

<p>7</p>

Мається на увазі модний журнал, який випускало видавництво Ебенезера Баттеріка з 1867 року. Журнал містив викрійки для шиття і новини зі світу моди.