Аліса в Задзеркаллі. Льюїс Керролл

asis>

      Де юності панують дні,

      Мені немає місця.

      Та казку вислухай мою,

      Що я з любов’ю склав, молю!

      Ця повість якось почалась

      У липні, сонця повнім,

      Неспішно оповідь плелась,

      І плив маленький човник.

      Думки мене туди несуть,

      Хоча роки велять: «Забудь!»

      Тож слухай, слухай, поки глас,

      Зловісний, невеселий,

      Ще не покликав грізно нас

      До скорбної постелі.

      Нам всім, неначе дітям тим,

      Не хочеться до сну іти.

      Надворі сніг, морозу тріск,

      Лютує хуртовина,

      А тут – веселий сміх і виск,

      І лине жар з каміна.

      Лиш казки слово забринить —

      І хуга відступає вмить.

      І хоч у розповідь сумні

      Вплітаються зітхання,

      Бо вже далеко літні дні,

      І щастя, й сподівання,

      Та горя подих не вкраде

      Цю казку, що від серця йде.

      ЧОРНІ

      БІЛІ

      Білий Пішак (Аліса) починає та виграє за одинадцять ходів

      1. Аліса зустрічає Чорну Королеву

      2. Аліса ходить через d3 на d4 до Женчичка і Бренчичка (залізницею)

      3. Аліса зустрічає Білу Королеву (з шаллю)

      4. Аліса ходить на d5 (крамниця, річка, крамниця)

      5. Аліса ходить на d6 (Бовтун-Товстун)

      6. Аліса ходить на d7 (ліс)

      7. Білий Лицар (Кінь) бере Чорного Лицаря (Коня)

      8. Аліса ходить на d8 (коронація)

      9. Аліса стає Королевою

      10. Аліса «рокірується» (учта)

      11. Аліса бере Чорну Королеву та виграє

      1. Чорна Королева ходить на h5

      2. Біла Королева ходить на c4 (біжучи вслід за шаллю)

      3. Біла Королева ходить на c5 (стає Вівцею)

      4. Біла Королева ходить на f8 (залишає яйце на поличці)

      5. Біла Королева ходить на c8 (тікаючи від Чорного Лицаря (Коня))

      6. Чорний Лицар (Кінь) ходить на e7 (шах)

      7. Білий Лицар (Кінь) ходить на f5

      8. Чорна Королева ходить на e8 (іспит)

      9. Королеви «рокіруються»

      10. Біла Королева ходить на a6 (суп)

      Dramatis personae[1]

      (Розстановка перед початком гри)

      БІЛІ:

      Фігури:

      Женчичок

      Одноріг

      Вівця

      Біла Королева

      Білий Король

      Старигань

      Білий Лицар

      Бренчичок

      Пішаки:

      Маргаритка

      Чужинець

      Устриця

      Тигрова Лілея

      Троянда

      Устриця

      Шкрек

      Маргаритка

      ЧОРНІ:

      Пішаки:

      Маргаритка

      Зай Єйтс

      Устриця

      Крихітка Лілі

      Оленятко

      Устриця

      Каппель Юшник

      Маргаритка

      Фігури:

      Бовтун-Товстун

      Тесля

      Морж

      Чорна Королева

      Чорний Король

      Ворон

      Чорний Лицар

      Лев

      Передмова автора до видання 1896 року

      Оскільки шахова задача, викладена на попередній сторінці, поза сумнівом спантеличила декого з моїх читачів, буде не зайве роз’яснити, що складена вона цілком коректно – принаймні в тому, що стосується ХОДІВ. Можливо, ПОЧЕРГОВІСТЬ у ходах чорних і білих фігур дотримана не так суворо, як годиться, до того ж «рокіровка» трьох Королев – просто спосіб показати, що всі вони потрапляють до палацу Проте кожен, хто завдасть собі клопоту розставити фігури та розіграти вказані ходи, побачить, що шах Білому Королю на шостому ході, взяття Чорного Лицаря (Коня) на сьомому та мат Чорному Королю у фіналі відбуваються цілковито за правилами гри.

      Нові слова у вірші «Казнахтун» викликали деякі розбіжності у вимові, тож, напевно, буде непогано і з ЦЬОГО питання дати деякі вказівки.

1

Дійові особи (лат.).