Країни світу. Африка. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

знаходиться штаб-квартира Співтовариства розвитку Півдня Африки. Підтримуючи діяльність миротворчих сил ООН в конфліктних районах континенту, жителі Ботсвани, які на своїй землі уникають конфліктів, здобули звання найбільш спокійних та розсудливих націй серед усіх африканців.

      Народ тсвана традиційно займається скотарством

      Пустеля Калахарі

      Розсудливо підходять вони і до туризму – майже не рекламують себе, дотримуючись принципу, – хай приїде мало відвідувачів (менше нашкодять природі), проте заплатять за це багато грошей. Сафарі в Ботсвані вважається вишуканою розвагою заможних людей, та й в ресторанах ціни не нижчі за європейські. Гостям запропонують відвідати національні парки Імебок, Чобе, Нцкай-Пан, а також печери Гчвихаба (в південній Африці печери – велика рідкість), де, за легендами, сховані скарби, пагорби Тсодило, музей-меморіал Хами III, вождя нгвато. Проте за межами будь-якої екскурсії залишиться розповідь про економічне зростання країни – її жителі не люблять вихвалятися.

      Буркіна-Фасо – «країна чесних людей»

      «Ми живемо в країні чесних людей», – можуть по праву заявити мешканці невеликої західноафриканської держави Буркіна-Фасо. І не тому, що впевнені в кожному громадянинові на сто відсотків – просто сучасна назва їхньої вітчизни перекладається, як «країна чесних (непідкупних) людей». Вона парадоксально поєднує статус своєрідного культурного центру Африки з найвищим у світі рівнем безграмотності. Крім того, їй поки що ніяк не вдається покинути сумну десятку найбідніших країн.

      Своє сучасне ім’я Буркіна-Фасо отримала лише двадцять років тому. Час від часу ця територія змінювала і назви, і володарів. В XI ст. на землях нинішньої Буркіна-Фасо почали виникати держави народностей мосі, до XIV ст. остаточно оформилися їхні королівства – Уагадугу, Ятенга, Тенкодого і Фадан-Гурма – із сильною адміністративною системою та традицією божественного походження правителя. Найвпливовішим з них вважалося Уагадугу, назву якого (і частково – територію) успадкувала сучасна столиця країни.

      Держави мосі достойно відбивали численні напади з боку сусідніх народів. Але до XIX ст. ці королівства помітно ослабли. Вони не могли протистояти натиску європейців, які, закріпившись на узбережжі, почали просуватися у внутрішні райони. На початку XX ст. контроль над володіннями мосі остаточно встановили французи, проголосивши цю територію своєю колонією. Її ділили, перейменовували, частинами включали до складу інших колоній (Берег Слонової Кості, Нігер), а в 1947 р. вона нарешті була відновлена у своїх межах як «заморська територія» (фактично – колонія) Франції під назвою Верхня Вольта.

      Маленькі мешканці Буркіна-Фасо

      Територією сучасної Буркіна-Фасо течуть три річки-сестри – Чорна, Біла та Червона Вольта (вони є найбільшими водними артеріями країни), які на території сусідньої Гани зливаються, утворюючи величезну