Країни світу. Африка. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

800 м на сході до 2500 м на заході. Кращі родючі землі розташовані біля великого озера-красеня Танганьїка та в долині ріки Рузизі. Деінде є ліси, в яких збереглося багато диких тварин та птахів.

      Головне заняття мешканців Бурунді (якщо не враховувати громадянську війну) – сільське господарство. Половину території країни відведено під ріллю. Більшість населення (90 %) живе в сільській місцевості за межею бідності і повністю залежить від вирощеного врожаю. На висотах від 800до 1500 м переважає батат, маніок, бавовник, банани, олійна пальма. В поясі до 2000 м вирощують кавове дерево, тютюн, рицину, з насіння якої отримують касторову олію. В горах вище 2000 м збирають урожаї овочів та фруктів. Головним експортним товаром є кава (доля у вартості експорту – 80 %), продають за кордон також бавовну, чай, пальмову олію і банани. Маніок, батат і бобові переважають на внутрішньому ринку. Для внутрішніх потреб країни розводять худобу.

      Прибутки Бурунді залежать від ринкових цін на каву та від погодних умов, що зумовлюють урожаї. Серйозна проблема місцевих землеробів – збіднення грунтів. Сучасні досягнення в сільськогосподарській галузі могли б цьому зарадити, проте бурундійці використовують примітивне мотичне землеробство, майже не знають, що таке добрива, техніка, агрономічна діяльність. Нині земельні ресурси Бурунді в критичному стані (до 80 % грунтів сильно еродовані). Орні площі зменшуються, врожаї падають разом з доходами населення. А саме населення продовжує стрімко зростати. Приріст виробництва не встигає за приростом населення (3,2 %), і це породжує проблему безробіття. Знайти роботу за межами сільського господарства дуже важко – промисловість перебуває в зародковому стані.

      Одна з головних соціальних проблем Бурунді – катастрофічний стан охорони здоров’я. На всю країну (це 6,5 млн чоловік) у 2000 р. було лише 300 лікарів. У Бурунді висока смертність, а тривалість життя чи не найнижча у світі – 40 років. У прямому розумінні слова не дають жити постійні епідемії, убозтво, недоїдання, антисанітарія. Більше половини бурундійців не вміють читати ані французькою, ані мовою корунді (ці мови є офіційними), ані будь-якою іншою.

      Розвиток економіки ускладнює й географічна ізольованість Бурунді, нерозвинена транспортна інфраструктура: залізниці в країні немає, абсолютна більшість громадян ніколи не була навіть у столиці Бужумбурі (237 тис. мешканців).

      Окрім ООН та Організації африканської єдності, Бурунді входить до Організації з експлуатації та розвитку басейну ріки Кагери. Проте головним завданням бурундійців залишається збереження та розвиток мирних стосунків, які даються їм дуже дорогою ціною.

      Габон – край деревини та нафти

      Непримітна раніше країна Габон в останні півстоліття стала однією з провідних держав Африки. Нині вона може скласти гідну конкуренцію таким африканським нафтовим гігантам, як Нігерія та Алжир. Країна багата не тільки нафтою, а й ураном, марганцевою та залізною рудою.

      Невеличка держава на західному узбережжі Центральної Африки, країна