Історія України. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

рр. до н.е. правителем Боспору став фракієць(?) Спарток, який започаткував династію Спартокідів. Спартокіди були архонтами грецьких міст Боспору та царями місцевих племен (індоарійського походження?) – синдів, меотів, торетів, дандаріїв та ін. Територія Боспорського царства у IV ст. до н.е. обіймала Керченський і Таманський півострови, Східне Приазов’я, пониззя Кубані, а також дельту Дону, де було засновано поселення для торгівлі з тубільцями (тепер тут с. Єлизаветівка), а згодом – і місто Танаїс (поблизу сучасного хут. Недвигівка, Танаїс – стародавня назва Дону). Цар Левкон І (389–349 рр. до н.е.) після тривалої війни приєднав до Боспорського царства Феодосію. В той час Боспор щорічно поставляв в Афіни 400 тисяч медимнів (16 700 т) зерна (медимн = 52,53 л).

      Рим був заснований в італійській області Лацій на березі річки Тібр нащадками троянців і місцевих мешканців латинів (латинська мова – мова римлян) у 754–753 рр. до н.е. Засновником Вічного міста вважається нащадок троянського царевича Енея та правителів міста Альба-Лонга Ромул (Квірін).

      Але в ІІ ст. до н.е. Боспорська держава була виснажена боротьбою зі Скіфським царством та пережила економічну кризу. В 107 р. до н.е. на Боспорі вибухнуло повстання рабів та місцевих племен. Повстанням керував Савмак – скіф(?), вихований при дворі боспорського царя Перісада V. Останній цар з династії Спартокідів Перісад V був убитий, повстанці захопили Пантікапей і Феодосію, Савмак був проголошений царем. Але полководець понтійського царя Мітрідата VT Євпатора Діофант розбив військо повстанців, захопив у полон та стратив Савмака, оволодів Пантікапеєм та Феодосією. Мітрідат V став царем Боспору. Боспор був важливим джерелом сировини, харчів, людських ресурсів для Понтійського царства під час війн Мітрідата V Євпатора з Римом (89–84, 83–82, 74–64 рр. до н.е.).

      Але Мітрідат зазнав поразки в боротьбі з Римом. Легіони під командуванням Луція Ліцінія Лукулла, а потім – Гнея Помпея, захопили володіння Мітрідата V в Малій Азії, завдали удару по Вірменському царству. Римський флот блокував порти Боспорського царства, що підірвало його економіку. В полісах Боспору посилилися антипонтійські настрої. В 63 р. до н.е. проти влади Мітрідата повстала Фанагорія. До неї приєдналися Пантікапей, Німфей, Феодосія. Проти Мітрідата повстав також Херсонес Таврійський. Останнім притулком Мітрідата V Євпатора був царський палац в акрополі Пантікапею (у фортеці на горі, яка й досі носить ім’я цього стародавнього царя). Громадяни Пантікапею, війська сина Мітрідата Фарнака та римляни оточили акрополь. Цар, щоб не потрапити в полон, прийняв сильну отруту. Але вона не діяла, тому що Мітрідат з дитинства привчив свій організм до різних отрут. Тоді цар наказав своєму рабу-кельту вбити себе мечем. Новим царем Боспору став син Мітрідата Фарнак (Фарнак ІІ).

      Під час війни Цезаря та Помпея (48 до н. е.) боспорський цар Фарнак захопив землі Південного Причорномор’я (Понт, Віфінію). У 47 р. до н.е. Гай Юлій Цезар виступив та швидко переміг Фарнака. В Рим він надіслав коротке повідомлення про перемогу: «Прийшов, побачив, переміг» (veni, vidi, vici). Фарнак утік у Пантікапей,