Історія України. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

східнослов’янських князів. Іноді самі ставали князями, але навряд чи вони були творцями давньоруської державності.

      Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» розповідає, що у 862 р. приільменські словени, щоб уникнути міжусобної боротьби, покликали княжити варягів Рюрика (можливо, конунга Рерика Ютландського), Синеуса та Трувора. Рюрик «сів» у Новгороді, Синеус – в Білоозері, Трувор – в Ізборську. Головним опорним пунктом скандинавів була фортеця Ладога. Але столицею Північної Русі став Новгород, де у 879 р. й помер верховний конунг-князь Рюрик. Спадкоємцем престолу став малолітній Ігор (Інгвар) Рюрикович, регентом – Олег. У 882 р. Олег виступив у похід, взявши з собою багато словенських та варязьких воїнів, а також загони племен чудь (естів – предків естонців, родичів фінів), меря, весь (вепсів), кривичів. Військо Олега захопило Смоленськ, Любеч. Потім Олег підступно захопив владу в Києві. Київські князі Аскольд і Дір (за деякими даними – нащадки Кия, за іншими – дружинники Рюрика, їхні імена також германські) загинули. Новгородський князь Ігор, син Рюрика, був проголошений князем Києва та всієї Русі. Регент Олег зробив Київ столицею Давньоруської держави.

      Примечания

      1

      Наскельний малюнок або напис.

      2

      До сіно-тибетської (китайсько-тибетської) мовної сім’ї належать китайська, тайська, тибетська, бірманська та деякі інші мови, носії яких населяють Східну, Південно-Східну та Центральну Азію. До афразійської (семіто-хамітської) мовної макросім’ї належать семітські (єврейська мова івріт, ефіопська мова гєез, стародавня аккадська, тобто ассіро-вавілонська, фінікійська, арабська, арамейська, амхарська та деякі інші мови), давньоєгипетська (нащадок – мова єгипетських християн-коптів), берберо-ливійські, чадські, кушитські, омотські мови, носії яких населяли та населяють Західну Азію, Північну та Східну Африку. До алтайської мовної макросім’ї належать тюркські (алтайська, турецька, туркменська, азербайджанська, гагаузька, кримськотатарська, татарська, башкирська, чуваська, балкарська, карачаївська, кумицька, ногайська, узбецька, казахська, киргизька, каракалпацька, уйгурська, тувинська, хакаська, якутська, хазарська, булгарська, печенізька, половецька та деякі інші мови), монгольські (монгольська, бурятська, калмицька мови), тунгусо-маньчжурські та, можливо, корейська і японська мови. До уральської мовної макросім’ї належать фінно-угорські (фінська, карельська, естонська, саамська, мордовська, марійсь