Депеш Мод. Сергій Жадан

Читать онлайн.
Название Депеш Мод
Автор произведения Сергій Жадан
Жанр Современная зарубежная литература
Серия
Издательство Современная зарубежная литература
Год выпуска 2006
isbn 966-03-3521-0



Скачать книгу

і вже лаючись на чому світ стоїть, повертається назад до лікарні, де на нього, якщо сказати по правді, ніхто особливо й не чекає.

      Вступ № 2

9.00

      – Знаєте, що найгірше – я не знав, що їх там двоє. Одна на балконі була.

      – Ну.

      – Ну, я зайшов, а вона там одна. Я ж не знав, розумієте? І вона лежить майже повністю роздягнена, там якісь трусики, бюстгалтери.

      – Що – кілька бюстгалтерів?

      – Ні, ну, просто різна білизна.

      – Як це?

      – Ну, різного кольору все, розумієш?

      – Навіть говорити про це не хочу.

      – Я ж кажу. Я взагалі не люблю білизну. Жіночу, мається на увазі.

      – Ну, ясно.

      – Коротше, я бачу вона вгашена, ну, теж починаю роздягатись.

      А я ж не знав, що вони вже зранку. Вони там, значить, спочатку наковтались якоїсь гадості, а потім водярою залили, уявляєте? Суки п'яні. А я стою, і в мене ерекція.

      – Нічого собі.

      – А тут ця сука з балкону виходить, ну друга. Лякається звичайно.

      – Ясно…

      – Та, що в кімнаті, нічого, вже звикла, мабуть.

      – До чого?

      – До мене. Вона мене такого вже бачила, ну, з ерекцією.

      – Завал.

      – Я ж кажу. А та, котра на балконі, вже вгашена, ви розумієте, вони зранку пили, суки. Я жінкам взагалі заборонив би пити. Ви розумієте, про що я?

      – Да, баби. В мене сусід є, так він зранку виходить і бере літри два водяри.

      – Два літра?

      – Серйозно.

      – Про це навіть думати неприємно.

      – Я його питаю – на хуя тобі, мужик, два літри? Ти ж не вип'єш. А він, знаєте, що каже?

      – Що?

      – Я, каже, коли вип'ю, ну, там перший пузир, вже боюсь кудись виходити. А випити хочу, не можу зупинитись.

      – Серйозно?

      – А хулі він боїться?

      – Ну, не знаю, страшно йому. Стрьом починається від водяри. А випити хочеться. Ну, він і бере відразу два літри. Сидить і квасить.

      – Ну, почекай, вдавить він пузир, вдавить другий, та хрін із ним – вип'є він усе. А далі?

      – Що – далі?

      – Ну, випить же й далі хочеться?

      – Хочеться.

      – Але вийти ж страшно?

      – Ні, ні фіга, там, розумієте, така система – він коли випиває свої два літри…

      – Два літри!

      – …ну, два літри, його перемикає і йому вже не страшно.

      – Серйозно?

      – Я сам бачив.

      – Ну, а як йому?

      – Що значить – як?

      – Ну, як йому, якщо не страшно?

      – Йому похуй.

      – І що?

      – Ну, і він далі валить за водярою. Падає, а йде.

      – Да…

      – Ну, ще б. А ти кажеш – ерекція.

      – Що ерекція?

      – Ти кажеш – ерекція.

      – Ну, ерекція.

      – І що?

      – Нічого. Ну, стою я з цією своєю ерекцією.

      – Завал…

      – Ну.

      – І тут входить ця п'яна сука з балкону, уявляєте?

      – Я