Название | Правознавство |
---|---|
Автор произведения | Коллектив авторов |
Жанр | Юриспруденция, право |
Серия | |
Издательство | Юриспруденция, право |
Год выпуска | 2014 |
isbn | 978-966-03-6568-1 |
2. Назвіть причини і загальні закономірності виникнення держави і права.
3. Охарактеризуйте шляхи формування держави і права.
4. Розкрийте зміст основних теорій походження держави і права.
Глава 2
ДЕРЖАВА: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
2.1. Поняття та ознаки держави
Термін «держава» вживається у трьох основних значеннях:
1) як сукупність людей, які проживають на певній території та об’єднані публічною політичною владою;
2) як політичний інститут, організація публічної політичної влади;
3) як сукупність владних організацій і посадових осіб (органів законодавчої, виконавчої, судової влади).
Приблизно до ХVІ – ХVІІ століття держава трактувалася широко і не відокремлювалася від суспільства, яке вона організовувала і представляла. Для позначення держави використовувалися такі поняття, як князівство, королівство, республіка, тиранія, правління та ін. Спеціальний термін «stato» для визначення держави як особливої політичної організації суспільства був запроваджений в літературу італійським мислителем Н. Макіавеллі (1469 – 1527).
Держава – це суверенна політико-територіальна організація публічної влади певних соціальних сил (класів, груп), яка має апарат управління і примусу, здатна робити свої веління загальнообов’язковими і виконувати як загальносоціальні, так і спеціальні функції.
Ознаки держави:
1) держава має свою територію, окреслену кордонами. Населення об’єднується і поділяється за територіальним принципом (територіальними общинами, волостями, графствами, іншими адміністративно-територіальними одиницями). Постійне населення цієї території підтримує стійкий зв’язок з державою у вигляді підданства чи громадянства і користується її захистом як усередині, так і за межами країни. Органи держави мають територіальні межі здійснення своїх повноважень; управляють певними територіями;
2) держава характеризується наявністю публічної політичної влади, яка не збігається з суспільством. У суспільстві виокремлюється верства населення, яка не виробляє матеріальних чи духовних благ, а лише долучається до управлінських справ і наділяється для цього владними повноваженнями. З ускладненням суспільних функцій відбувається кількісне зростання професійних управлінців, влада набуває інституціоналізованого характеру, тобто здійснюється за допомогою окремих органів і установ – апарату держави. У своїй діяльності держава спирається на організоване легальне і легітимне примушування, має спеціальні органи примусу (армію, поліцію, пенітенціарні установи тощо);
3) держава встановлює і збирає податки, робить позички і надає кредити, тобто формує матеріальну базу, необхідну для утримання державного апарату і фінансування загальносоціальних функцій держави. Податки – це безоплатні, постійні платежі на користь держави (казни). Вони існували