Кращі твори (збірник). Леся Українка

мовчки спиняється.

      Месія Скажи мені, ти чула,

      що говорив я людям?

      Міріам Так, Месіє.

      Месія Ти прийняла мої слова?

      Міріам Ніколи

      я не забуду їх.

      Месія І вслід їх підеш?

      Міріам Вони слідом за мною підуть всюди,

      волаючи: «Ти йдеш в неправу путь!»

      І, мов на жар пекучий, наступати

      я буду на слова твої огнисті, –

      сліди мої від них криваві будуть.

      Месія Уперта річ твоя, ти мов рабиня,

      що знає волю пана і не слуха.

      Таких рабів сувора кара жде.

      Міріам (падає навколішки)

      О горе! Впала вже на мене кара,

      і вже її ніхто не здійме з мене!

      Месія У тебе мало віри. Якби ти

      хоч зерня віри мала…

      Міріам О, я вірю,

      без краю вірю в тебе, сине божий,

      та я не вірю в себе! Я не вірю,

      щоб я могла твої слова прийняти.

      Месія Таке смирення гірше від гордині.

      Міріам О, сто раз гірше, я те добре знаю,

      і з того розпач мій.

      Месія Ти не наводь

      обмови зайвої на власну душу, –

      такою чорною вона не може бути.

      Міріам О ні, учителю, вона чорніша,

      ніж хата-пустка, що після пожежі

      чорніє порожнечею. Вода

      твоїх речей, цілюща та живуща,

      душі моєї вигоїть не може.

      Вода боронить від огню живого,

      згорілу ж хату дарма поливати.

      Месія Та що тобі спалило душу, жінко?

      Міріам Не знаю: чи ненависть, чи любов.

      Месія Кого ж ненавидиш ти?

      Міріам Ворогів.

      Месія Своїх?

      Міріам Твоїх.

      Месія Я їх казав любити.

      Міріам А я люблю… не їх.

      Месія Вони для тебе,

      як і для мене, ближні.

      Міріам Але я

      від них далека, наче від єхидни.

      Месія Вони не відають, що творять.

      Міріам І єхидна

      несв´ідома, а всяк її розтопче,

      як стріне на шляху.

      Месія Якби єхидна

      могла покинути свою отруту,

      вона була б не гірша від голубки.

      Міріам Але вона отрути не покине.

      Месія Про царство боже на землі ти чула?

      Міріам Та я ж тепер ніде його не бачу.

      Месія Ти дивишся й не бачиш, маловірна.

      Міріам О так, не бачу! Світло твого духа

      мене сліпить. Чим ти мені ясніше,

      тим душі ворогів мені темніші,

      тим менш єхидна схожа до голубки.

      Не маловірна я, занадто вірю,

      і віра та мене навік погубить.

      Я вірю, що ти світло – і такого

      ся темрява до себе не приймає?

      Я вірю, що ти слово – і такого

      отой глухорожденний люд не чує?

      Їм, може, треба іншого Месії?

      Їм, може, Сина Божого не досить?

      Месія Вони сліпі, вони ще не прозріли,

      самого слова мало їм для віри,

      їм треба діла.

      Міріам Ти творив дива!

      Месія Творив дива ще тільки над водою;

      сього не досить – треба крові.

      Міріам