Записки в узголів’ї. Сей-шьонаґон

бачиш маленьких горобців.

      Коли проїжджаєш повз маленьких діточок, які граються.

      Коли спостерігаєш, як дорогоцінне дзеркало вже трохи потемніло.

      Бачити, як високоповажний чоловік зупиняється біля будинку і просить служниць щось запитати в мене.

      Скупатися, нафарбуватись, одягти кімоно, просякнуте пахощами, – ось щастя, навіть якщо тебе ніхто не бачить.

      Серце б’ється і від того, що чекаєш на коханого, навіть від кожного звуку вітру чи дощу серце вже вискакує з грудей.

      30. Те, що дуже дороге як пам’ять

      Згадка про кохання, яке вже минуло.

      Ляльки, якими гралася у дитинстві.

      Маленькі клаптики шовку, які випадково знайшла між сторінками книги.

      Коли в дощовий день знаходиш лист від коханого, з яким уже не разом.

      Засохлі мальви.

      Віяло, яким користувалася минулого року.

      Ніч із яскравим місяцем.

      31. Те, що любо серцю

      Малюнок красивої жінки, та ще й з гарно підібраними написаними поряд словами.

      Коли краї рукавів кімоно у придворних дам видно з екіпажа, оскільки так багато набилося жінок до повозки. А за екіпажем ще йде цілий почет, погонич вправно веде биків.

      Коли пишеш листа на тоненькому папері та ще й тоненьким пензликом.

      Коли граєш у кості і тобі часто випадають потрібні числа.

      Коли гарно вичорнилися зуби.[44]

      Коли, прокинувшись, робиш ковток води.

      Коли на серці дуже сумно, аж раптом до тебе приходить гість, з яким ти не зовсім близько товаришуєш, але він так багато розповідає останніх новин: і про веселе, і про сумне – про різне. Він так ясно і чітко все розповідає, що його хочеться слухати і слухати. І ось на серці в тебе вже стає якось легше, краще…

      Коли йдеш до храму, чи то буддійського, чи то синтоїстського, молишся, щоб твоє бажання збулося, а службу в храмі читають розбірливо і чітко – це також дуже приємно.

      32. Екіпаж

      Екіпаж вельмишановного пана має їхати повільно.

      Якщо він занадто швидко їде, то це виглядає зовсім негарно. Коли повозка пролітає дуже швидко, прислуга не встигає роздивитися, хто проїхав. Тоді цікаво думати: хто ж це проїхав?

      А от який інтерес, коли екіпаж їде повільно? Тоді вже можна побачити, хто у ньому їде, що зовсім нецікаво.

      33. Бики

      Найкращий бик – це той, у якого маленький лоб з білою смугою. А також білий живіт, ноги та кінчик хвоста.

      34. Коні

      Гнідий кінь гарний, коли на ньому багато плям. У вороного коня тіло має бути чорним, а ноги – білими.

      35. Погоничі коней

      Погонич має бути сильний тілом, у волоссі – сивина, обличчя – червоне, але він повинен мати ще й трохи розуму та кмітливості.

      36. Охоронці

      Охоронці в палаці мають бути худорлявими і стрункими.

      І не лише охоронці, а й усі молоді чоловіки.

      37. Люблю, коли в маленьких пажів

      Люблю, коли в маленьких пажів гарне волосся, коли воно лежить на голові гладенькими пасмами.

      Коли

44

За давньою традицією, заміжні японки чорнили собі зуби, що сприяло їх кращому збереженню. Ця традиція (яп.: охаґуро) проіснувала аж до революції Мейджі (1868 р.)