Дякую тобі. Daria Moroz

ближче, ніжно проводить однією рукою по щоці, а іншою підіймає мій підбородок. Я дивлюсь йому прямо у вічі, його погляд такий спокійний як і завжди, повний самоконтролю.

      – Персик мій! – з осліплюючою посмішкою мовить він.– Ти хвилюєшся, що я зруйную твою бездоганну репутацію?

      – Що, що – персик? …Ні. Я не знаю. Якщо ми приїдемо разом до школи, то це означатиме що у нас відносини і ми, ну, пара.

      – А ми і є пара! Ти моя. І я хочу щоб кожен гавнюк це знав. Я знаю там парочку хлопців що давно мають око на тебе, але тепер нехай дивляться та давляться слиною. Кусають себе за локті що не наважились підійти. Зрозуміла? Моя і лише моя! – він цілує мене в лоб та дарує міцні обійми.

      – Цікаво а кому ж я подобаюсь? – з підтекстом в голосі задаю питання маючи надію що Алекс видасть іменна.

      – Ти ніколи цього не дізнаєшся! Навіть не думай!

      – Ну що ж! Нехай тоді і всі дівчата знають, що ти мій. І нехай не здумають кидатись слиною, тому що їм буде непереливки. – його посмішка розтяглась ширше.

      – Мія, ти єдина мені знайома дівчина у якої емоції як осіння погода, не знаєш чого очікувати! – їдучи до школи я помітила що Алекс дещо нервував, я не знала чому, тому вирішила запитати прямо.

      – Алекс, щось не так?

      – Вибач не можу не запитати! Мене це хвилює! – б’ючи пальцями по рулю авто мов по клавішам піаніно мовить він.

      – Звісно! я б не хотіла щоб між нами були недомовки чи секрети!

      – Синець на руці та подряпини, це від тата? Він тебе б’є? – мій новий хлопець на диво турботливий.

      – Ні! Це від його нової пасії! —я посміхаюсь.

      – Мія! Це не смішно! – його подих стає важким.

      – Вибач! А що мені залишається? Ми з нею побились, повір її вигляд гірший! – Алекс відвів погляд в своє вікно. Я вирішила розповісти йому про ту ситуацію з грошима та бійкою. Але менш за все мені хотілось щоб він жалів мене. Тому розповідь була скороченою, без лишніх подробиць.

      Жінка вірить слову,,кохаю,, лише тоді, коли воно сказане тихо і просто!

      Дорога до школи була швидкою. Ми розмовляли про те, про се. Про все! Машина у нього і дійсно класна, одразу видно, що хлопець запакований. Hyundai Accent – має безліч плюсів: багато стандартна комплектація, просторий салон, невисока ціна і економічний двигун. Ну це звісно з слів власника автівки. Як на мене, машина норм. Я ніколи не була фанаткою машин. Головне щоб не пішки!

      – Ну що ж! – я набираю в груди побільше повітря.– Ти чому смієшся?

      – Ти така кумедна! Видихни, а то ти аж побіліла! – я не звертаю уваги на його насмішки. Ми виходимо з машини і я бачу на звичному місці своїх курочок (потружок). Я з ними ні чим не ділилась, якось не хватало часу, вони будуть в шоці, 100%. Алекс взяв мене за руку при цьому нагнувшись, тому що я йому нижче плеча, цілує мене в щоку.

      – Що за нах…? – читаю я на устах у Кетрін. Вона класна, прямолінійна, ми з нею схожі. Ну, не фізично, а духовно звісно. Кетрін – брюнетка, тонкі губи, карі очі які вона витріщила так,