Забути неможливо зберегти. Тимур Литовченко

погляд на депутата.

      – Отож нові податківці вирішили, що оскільки я ходив під старими, то й почали мене дружненько пресувати з…

      Хвилин п’ять підприємець, який завинив перед владою, доволі непевно мимрив про нові лиха, після чого підсумував з несподіваною рішучістю:

      – Загалом, я не маю сил уже терпіти всі ці митарства. Тому от твердо вирішив: найближчим часом вийду перед Кабінетом міністрів разом з усією своєю родиною, обіллю всіх нас бензином і одразу підпалю на знак протесту проти цієї ганебної влади! Все!

      Ці слова подіяли на Олега, немов холодний душ. Він оглянув журналістську аудиторію. Найближче до столу, за яким зібралися учасники, сиділа зграйка молоденьких дівчат із крихітними яскравими нетбуками. Іззаду було видно, що в кожної на екрані чорніло всього по два-три рядки: отже, дівчата виклали вступну промову цього вилупка буквально парою фраз і тепер чекали на продовження. Іншу частину журналістської аудиторії становили «старі вовки», які слухали виступ без найменших емоцій. Телеоператори застигли за камерами. Загалом, усі були напрочуд спокійними.

      – Отже, шановні колеги, ви бачите, до якого розпачу довели злочини нинішнього антинародного режиму цю нещасну людину. Тому сьогодні ми скажемо наше дружне рішуче «НІ!» аморальним розгнузданим діям офіціозних злочинців з високих кабінетів…

      Наступні чверть години Ростислав Маслаченко патетично і докладно живописав, як саме варто говорити рішуче «НІ!» аморальним злочинцям від влади. Зграйка дівчат збудилася: кожна старанно виклацувала наманікюреними пальчиками на своєму нетбуці щось розлоге – хоча не зовсім зрозуміло, які свіжі геніальні думки можна відшукати у промові «вічного клоуна». Нехай його виступ гарно зрежисований, навіть перед дзеркалом відрепетируваний, однаково пан Маслаченко вже неодноразово повторював усе це із найрізноманітніших приводів, нічого нового ніколи не додаючи…

      «Старі вовки» відверто нудьгували, вислуховуючи люту банальщину, і навіть потроху позіхали. Один взагалі пішов, на прощання махнувши рукою. Частина операторів заходилася знімати відеоряд – тобто дівчат, які зосереджено строчать на нетбуках.

      Далі настала пора запитань-відповідей. Красуні з першого ряду по черзі уточнювали, якого саме віку і статі діти малого підприємця, як звуть його дружину, чим вона (дружина тобто) займається, якого конкретного чиновника бізнесмен-невдаха звинувачує у своїх нещастях, та інше в тому ж дусі. «Старі вовки» вже клювали носами. Відеоряд (тобто гарненьких дівчат, які щось запитували) тепер знімала інша частина телекамер. Депутат поблажливо кивав, з переможним виглядом роздивляючись довкола.

      А перед очима Олега постала зовсім дика картина. До будинку Кабміну під’їжджає розкішний депутатський «майбах». З нього висаджується родина Васьковського Дмитра Інокентійовича, одягнена, немов на парад. Під прицілом телекамер вони прямують до урядового будинку. Тут відбувається короткий жалобний мітинг. Потім підприємець… вірніше, цей плюгавенький лисуватий