Название | Санаторійна зона |
---|---|
Автор произведения | Микола Хвильовий |
Жанр | Зарубежная классика |
Серия | |
Издательство | Зарубежная классика |
Год выпуска | 1925 |
isbn | 978-966-03-7065-4 |
Подаємо за другим виданням.
22
[xxii] Новела вперше видрукувана в альманасі «Гарт» (X., 1924), невдовзі у збірці «Осінь» (1924), згодом у двох виданнях т. II тритомників 1928 і 1929 рр.
Подаємо за виданням 1929 р.
23
[xxiii] Синедріон – збори, рада старійшин у давній Іудеї. У християнські часи частіше вживається іронічно як зборище, неправедний суд (наприклад, над Ісусом).
24
[xxiv] Жирандоль – розкішний висячий свічник, люстра (фр.).
25
[xxv] Штаб Духоніна – йдеться про генерал-лейтенанта М. М. Духоніна (1876–1917), начальника штабу, а згодом і головнокомандувача царської армії, який не визнав революції. Наприкінці листопада 1917 р. заарештований у Могилеві, згодом убитий. Звідси й походження евфемізму – «відправити у штаб Духоніна».
26
[xxvi] Людині властиво помилятись (латин.).
27
[xxvii] Надруковане вперше у журналі «Червоний шлях» (1923. – № 6–7), згодом у збірці «Осінь», виходило також окремо з оповіданням «Пудель» 1926 р.
Подаємо за т. І «Творів» (1929).
«Лілюлі» – драматична сатира Р. Роллана гостро антивоєнного спрямування, написана 1919 р. у стилі народного лубка. У перші пореволюційні роки набула значного поширення в Україні. Численні переробки на «новий лад», а то й відверті пародії у дусі пролеткультівських інтерпретацій викликали саркастичну реакцію М. Хвильового на ці вульгаризації.
28
[xxviii] Сіденхем Томас (1624–1689) – англійський лікар, один із фундаторів клінічної медицини, активно впроваджував і вдосконалював систему практичної медицини.
29
[xxix] Бойовий порядок (фр.).
30
[xxx] «Артемівці» – студенти Комуністичного університету ім. Артема, який існував у Харкові в першій половині 1920-х рр. для підвищення загальноосвітніх і політичних знань комсомольського та партійного активу.
31
[xxxi] Сведенборг Емануель (1688–1772) – шведський філософ-ідеаліст, письменник, теософ-містик. Створив відому теософську систему «потойбічного життя» і поведінки духів. Мав значний вплив на теорії романтиків, зокрема його ідеї позначались на творчості Блейка, Кольріджа, Емерсона, Бальзака, Стріндберга. Вченням Е. Сведенборга особливо цікавились російські релігійні філософи XIX – поч. XX ст.
32
[xxxii] Вперше під такою назвою повість надрукована у журналі «Червоний шлях» (1924. – № 3), того ж року вийшла у збірці «Осінь». Востаннє, вже під назвою «Повість про санаторійну зону», з присвятою С. Пилипенкові видана у т. II «Творів».
Подаємо найповніший текст за першодруком з урахуванням деяких подальших стилістичних авторських виправлень (переважно на шляху уникнення кальок з російської).
33
[xxxiii] Вишиваний Василь (справжн. Габсбург-Льотрінге�