Санаторійна зона. Микола Хвильовий

знаю! – неохоче кинув анарх.

      Тоді Майя підвелась і сіла біля нього. Потім погладила його волохату голову своєю вихоленою рукою:

      – Ах ти, моя волохатко!

      – Майо!.. Не треба! – тихо сказав анарх і взяв її не в міру тонку талію в свою мускулясту руку.

      Вона засміялась тихим смішком, кокетливо опустила голову, швидко метнула погляд, схопила його погляд, і обидва перевела до тонкої сорочки на свої тугі грудні яблука.

      – Не тре-ба? – протягнула Майя і, зиркнувши на веранду, раптово скинулась: – Савонаролочко! Він і досі тут?

      І Майя легким рухом одкинула своє тіло до будинку.

      Ну да! Біля клумби з клунком метранпаж. Сьогодні зранку він прийшов у санаторій і рішуче заявив, що не піде відсіля. Це було трохи комічно, але й трохи трагікомічно, як дехто казав.

      Примечания

      1

      [i] Хвильовий Микола. Твори: у 2 т. – К.: Дніпро, 1991. – Т. 1. – С. 79 (далі посилання в тексті).

      2

      [ii] Овчаренко Ф. Д. Спогади. – К.: Оріяни, 2000. – С. 281–282.

      3

      [iii] Там само. – С. 282.

      4

      [iv] Див. детальніше: Шпол Юліан. Вибрані твори. – К.: Смолоскип, 2007.

      5

      [v] Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури. – Х., 1928. – Т. 2. – С. 65.

      6

      [vi] «Жовтень». Збірник. Листопад 1921 р.

      7

      [vii] «Шляхи мистецтва», 1921 р.

      8

      [viii] Книга і революція. – 1923. – № 4 (28). – С. 74.

      9

      [ix] Хвильовий Микола. Україна чи Малоросія? Памфлети. – К.: Смолоскип, 1999. – С. 112.

      10

      [x] Там само. – С. 110.

      11

      [xi] Хвильовий Микола. Україна чи Малоросія? – С. 110–111.

      12

      [xii] Хвильовий Микола. Україна чи Малоросія? – С. 234.

      13

      [xiii] Там само. – С. 235.

      14

      [xiv] Там само. – С. 265.

      15

      [xv] Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури. – Х., 1928. – Т. 1. – С. 526.

      16

      [xvi] Вперше оповідання надруковане у зб. «Дочери Октября» (X., 1922), згодом у «Синіх етюдах» та двічі – 1924 і 1925 рр. – окремими виданнями. У «Вибраних творах» М. Хвильовий додав