Ця нотатка – про, мабуть, найскандальнішу працю епатажного філософа Герберта Маркузе: «Одновимірна людина». Майже зразу після її опублікування на автора налетів оскаженілий шквал критики. Звинувачення були найрізноманітнішими: від закидів щодо його мізантропії і до – викриття його ж «прихованої зневаги до людей». Маркузе охрестили й циніком, і нігілістом, і екстремістом, і «лівоопортуністичним ревізіоністом». У наш час, через півстоліття після того, як вийшла у світ «Одновимірна людина» Маркузе, ми спробували запропонувати Вам своє бачення сенсу й суті цієї, безсумнівно неординарної праці.
Шопенгауер, окрім численних заслуг перед Філософією, заклав філософський фундамент нової науки, котру 1907-го року Іван Блох назвав сексологією. Зробив це Шопенгауер легко й невимушено – просто долучив розділ «Метафізика статевого кохання» до своєї головної праці – «Світ як воля та уявлення». У цій вельми цікавій книжці ви відшукаєте й хрестоматійний текст Шопенгауера і, як завжди, доступні й захоплюючі коментарі й пояснення Бориса Поломошного – популярного провідника філософськими хащами для ледачих.
Фрэнсис Скотт Фицджеральд (1896-1940) – американский писатель, автор многих романов и рассказов о поколении «эпохи джаза», яркий представитель так называемого «потерянного поколения». «Великий Гэтсби» – его самый известный роман, который стал символом «века джаза». Америка, начало 20-х годов ХХ века, время «сухого закона» и гангстерских разборок, ярких огней и яркой жизни. Тридцатилетний Ник Каррауэй приехал в Нью-Йорк учиться банковскому делу, хотя и лелеет в глубине души мечту о сочинительстве. Он и рассказывает читателю о происшествии, в которую оказался втянут. Чтобы избежать городской жары, Ник снял заброшенный домик в пригородной зоне Нью-Йорка Вест-Эгг, на берегу залива, где расположены богатые дома. Главным героем повествования становится его ближайший сосед, хозяин большого дворца, никому не известный, загадочный и эксцентричный одинокий молодой человек по имени Джей Гэтсби – Великий Гэтсби. Это человек, который создал себя по рецептам американской морали и которая очень богата, но несмотря на то – очень одинока. Любовь Великого Гэтсби к Дейзи становится огромной трагедией не только для него … Известные произведения Фрэнсиса Фицджеральда: «По эту сторону рая», «Прекрасные и проклятые», «Великий Гэтсби», «Ночь нежна», «Последний магнат», «Загадочная история Бенджамина Баттона», «Размазня».
«Психологія сексуальності» – один із найвідоміших творів Зіґмунда Фройда. Свого часу він справив на сучасників враження вибуху і став визначним явищем не тільки в європейській науці того часу, а й у суспільному житті. Фройд привернув увагу науки і суспільства до фактично закритої теми, його праця значною мірою сприяла переосмисленню знань і уявлень про сексуальність. Серед відкриттів Фройда найбільш важливими є розробка трикомпонентної структурної моделі психіки, виділення специфічних фаз психосексуального розвитку особистості, створення теорії едипового комплексу і виявлення захисних механізмів, що функціонують в психіці. Праця «Психологія сексуальності» справила значний вплив на психологію, медицину, соціологію, антропологію, літературу і мистецтво XX століття, і загалом внесок Фройда у науку навряд чи можна переоцінити. Переклад українською Наталії Іванової.
Повість «Чарівник країни Оз» оповідає про пригоди дівчинки з канзасу Дороті та її песика Тото. Опинившись через ураган у казковій Країні Оз, вони прямують дорогою з жовтої цегли до Чарівника Країни Оз аби повернутись додому. На цьому шляху їм зустрічаються незвичайні друзі – опудало Страшило, Бляшаний Лісоруб, Лякливий Лев – що допомагають здолати і казкові, і життєві перешкоди. Переклад українською Олени Голоти.
Василь Стус – український поет-шістдесятник, майстер філософської, ліричної а також сатиричної поезїї, політв’язень, Герой України. Новатор та експериментатор в сучасній українській поезії. Численні стилістичні прийоми верлібрів та рим увиразнюють поетику його віршів. Вірші Стуса наповнені філософсько-експресіоністичними образами шляху, долі, мотиви самотності і боротьби, смерті і осмислення призначення людини. У багатьох поезіях також відображені внутрішні переживання автора після арешту та у табірному існуванні. Є у нього і натурфілософські роздуми над красою світу, які поєднуються з життєствердними закликами до духовної боротьби. Зміст: вірші зі збірок «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар» (1971), «Палімпсести» (1977), «Круговерть» (1965)
Продовжуючи досліджувати філософську спадщину Деніела Белла, неможливо обійти увагою його працю «Майбутнє постіндустріальне суспільство: Досвід соціального прогнозування». У ній Белл вже постає перед нами не як запеклий обвинувач ідеологій, Ідеології як такої, а як автор, який ретельно зважує кожне своє слово, повністю усвідомлює, кому він протиставляє те, що він пише. Наше завдання тут було досить скромним: просто донести до Вашого відома виявлене Беллом – як сказане, так і не-сказане ним.
Наведена тут міні-стаття присвячена розумінню феномена часу одним зі «стовпів» філософії XX століття – Мартіном Гайдеґґером, викладеного ним у роботі «Sein und Zeit» – «Буття і Час» і його ж доповіді «Zeit und Sein» – «Час і буття», прочитаної ним 31.01.1962 в актовій залі Фрайбурзького університету. Відразу ж обмовимося: ми навмисно відсторонюємося і від членства Гайдеґґера в NSDAP (Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei), і від його ректорства у Фрайбурзькому університеті саме за часів Третього Рейху: ми – не його судді, а ці сторінки – не місце ні для судилища, ні навіть для суду. У цій статті ми керувалися трьохтисячолітнім принципом, заповіданим нам давньоіндійськими мудрецями: «Не вчися дурному навіть у своїх батьків, вчися хорошому навіть у своїх ворогів». Якщо нам з Вами є чому повчитися і навчитися у Мартіна Гайдеґґера, ми з Вами обов’язково це зробимо.
Был ли на самом деле такой разведчик – Николай Кузнецов? И если да – то кем он был? Таинственная личность этого человека заставляет задуматься над нестыковками и противоречиями в его жизнеописании, которых слишком много. И при этом чересчур мало ответов, ибо все архивы по Кузнецову засекречены до сих пор и вряд ли будут открыты вообще. Перед вами попытка разобраться с мифом, созданным и тщательно поддерживаемым – мифом о «легенде советской разведки». Журналист и писатель Саша Виленский излагает свой взгляд на то, кем был Николай Кузнецов, существовал ли такой человек вообще, опираясь на открытые источники, систематизирует уже известные факты, основное внимание уделяя логике развития событий и психологии участников этих событий.
В давние времена не существовало интернета и юным девам негде было узнать, что происходит за закрытыми дверями родительских покоев. Подслушав сплетни слуг и получив отрывочные сведения, некоторые особы приходили к определенным выводам. Именно поэтому случались досадные ошибки, иногда приводившие к нелепым, а то и трагическим ситуациям. Анастасия Бьюкмен, шестнадцатилетняя мисс, с горечью размышляет о своей невзаимной любви к новоиспеченному мужу подруги, серьезно намеревается сделать выбор между уходом в монастырь или ядом для возлюбленного, при этом не забывая о нарядах, шляпках и этикете, приличествующем старой доброй Англии. Книга написана по мотивам любовных романов о старой Англии. Задумывалась и исполнялась как пародия на великое множество сентиментальных романов, что вышло, судить читателям.