Ктулху, Дагон, Йог-Сотот и многие другие темные божества, придуманные Говардом Лавкрафтом в 1920-е годы, приобрели впоследствии такую популярность, что сотни творцов фантастики, включая Нила Геймана и Стивена Кинга, до сих пор продолжают расширять его мифологию. Каждый монстр в лавкрафтовском мире олицетворяет собой одну из бесчисленных граней хаоса. Таящиеся в глубинах океана или пребывающие в глубине непроходимых лесов, спящие в египетских пирамидах или замурованные в горных пещерах, явившиеся на нашу планету со звезд или из бездны неисчислимых веков, они неизменно враждебны человечеству и неподвластны разуму. И единственное, что остается человеку – это держаться настороже… Перевод Юлии Шматько.
К Яне и Маргоше, совладелицам детективного агентства «Два попугая», за помощью обращается некий Антон Дягилев. Его бывшая жена Настя около десяти лет назад ушла в монастырь при странных и весьма загадочных обстоятельствах. Настя изредка пишет бывшему мужу. В одном из писем она сообщает, что убита игуменья их монастыря. Антон, который читает между строчек, понимает, что Настя кого-то очень боится, и умоляет Яну и Маргошу начать свое расследование. Водоворот опасных приключений приводит сыщиц к раскрытию легендарной катакомбной тайны – последней хиротонии Святейшего патриарха Тихона. Читает автор.
При загадочных обстоятельствах ночью погибает директор турагентства Людмила Ханкина. Яна, став случайной свидетельницей убийства, не может, да и не хочет оставаться равнодушной. К тому же рядом с трупом обнаруживают несколько бриллиантов-неогранков. Следствие выясняет: жертва была отравлена батрахотоксином – редким ядом, вырабатываемым африканскими лягушками. Яна и Маргоша, помогая расследованию, открывают «алмазный путь» из ЮАР в ближайшее Подмосковье, узнают о мистике-отшельнике – коллекционере алмазов, о цепи убийств и самоубийств, подложном завещании, фальсификации улик, а главное о том, что розовый бриллиант больше не сверкает на руке убийцы… Читает автор.
Яна и Маргоша приглашены своей знакомой Ритой Вербянской в шикарный подмосковный пансионат, окруженный соснами и почти отрезанный от мира снегами. Повод прекрасный – юбилей начальника Риты президента холдинга Самсонова. Но страх и паника охватывают гостей после того, как во время пикника был найден повешенным на березе вице-президент Дмитрий Антонов. Следствие начинается… Выясняется, что почти все гости в разное время видели таинственную женскую фигуру в черном балахоне с огромным капюшоном, так что разглядеть лица никто не смог… Последовавшая череда убийств и покушений наводит мистический ужас на всех, кто еще остался в живых. Следствие заходит в тупик. Даже сыщики немного перестают быть рационалистами-прагматиками… Читает автор.
Поехав знойным летним утром на дачу, Яна и Маргоша становятся свидетельницами террористического акта на Минском шоссе – взорваны в машине два депутата… Мотоциклист, прикрепивший в автомобилю пластиковую взрывчатку с дистанционным управлением, скрылся… Вернувшись в Москву, Яна и Марго обретают новую клиентку – у нее пропал муж, известный в столице ресторатор. Как выясняется позднее, он был другом двух депутатов, взорванных на Минском шоссе. А еще через несколько дней убивают банкира, четвертого из «друзей-мушкетеров», как те себя сами называли с детства. Яна и Маргоша с небывалым рвением берутся за расследование и поднимают на свет давнюю историю, кровавый след которой тянется уже много лет… Читает автор.
Ломали камень и везли издалека, из него стена здесь сложена. Здесь наши предки давно жили и со стеною вместе миф сложили. Низка теперь стена, и камень тот распался, а миф, каким он был таким он и остался. Эта книга о далёких временах, когда слагали мифы. О встрече трёх древних цивилизаций: Египта, Греции и Двуречья. Это о времени, когда военная мощь жестокой Ассирии стремилась править регионом. О простом солдате Гиге, который стал царём Лидии и завоевал любовь прекрасной царицы Ниссы. О древнем государстве Лидии, в которой впервые стали чеканить золотую монету, строить гостиницы и публичные дома.
Ґюстав Лебон – французький психолог, соціолог, антрополог та історик, публіцист, найбільше відомий як засновник соціальної психології і автор одного з перших варіантів доктрини «масового суспільства». Гюстав Ле Бон обстоював ідею расового детермінізму в розвитку цивілізації. Як фундамент соціальної еволюції він розглядав не розум, а ірраціонально-вольову, емоційну сферу психічного життя – почуття і вірування. «Психологія народів» присвячена питанням утворення, розвитку і згасання людських рас і ролі, яку грають в цих процесах керуючі народом ідеї і люди. Власне, саме ця робота поклала початок соціальній психології як науці.
«Психологія мас» – друга частина фундаментальної праці Гюстава Лебона, написана в 1895 році, яка подає детальний аналіз психології широких мас (у даному випадку – натовпу), як найважливішого мотиву поведінки індивіда і причини історичних подій. Психологія натовпу стала розділом соціальної психології, який вивчає поведінку груп людей і відмінності у поводженні юрби та окремих її осіб (індивідів). Мова про раптові соціальні зміни, спричинені діями великих груп людей, які не були б притаманними одному учаснику подій.
Василь Стус – український поет-шістдесятник, майстер філософської, ліричної а також сатиричної поезїї, політв’язень, Герой України. Новатор та експериментатор в сучасній українській поезії. Численні стилістичні прийоми верлібрів та рим увиразнюють поетику його віршів. Вірші Стуса наповнені філософсько-експресіоністичними образами шляху, долі, мотиви самотності і боротьби, смерті і осмислення призначення людини. У багатьох поезіях також відображені внутрішні переживання автора після арешту та у табірному існуванні. Є у нього і натурфілософські роздуми над красою світу, які поєднуються з життєствердними закликами до духовної боротьби.
До цього зібрання творів увійшов практично весь творчий доробок унікального українського письменника. Василь Стус – український поет-шістдесятник, майстер філософської, ліричної, а також сатиричної поезїї. Новатор та експериментатор в сучасній українській поезії. Численні стилістичні прийоми верлібрів та рим увиразнюють поетику його віршів. Вірші Стуса наповнені філософсько-експресивними образами шляху, долі, мотивами самотності і боротьби, смерті і осмислення призначення людини. У багатьох поезіях також відображені внутрішні переживання автора після арешту та рефлексії щодо табірного існування. Є у нього і натурфілософські роздуми щодо краси світу, які поєднуються з життєствердними закликами до духовної боротьби. За переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув. Герой України посмертно.