13 ключів до розуміння себе, свого оточення та своїх стосунків. Анна Просветова

на її фото у журналі або в стрічці новин, на кадри після фотошопу, на ідеально оброблені знімки, і думаємо, що в житті ці люди бездоганні. А ми – ні!

      І починаються страждання:

      «О, боже, я недосить вродлива!»

      Але скажу тобі по секрету, як людина, яка дуже часто буває у спільних із зірками екрана та сцени гримерках.

      Вранці, без макіяжу та зачіски, без фотошопу і професійного фотографа, всі зірки мають вигляд звичайних людей.

      Сонні, з прищиками на обличчі, складочками на животику. Без накладних прядок їхнє волосся таке ж, як і в кожної дівчини. Без спеціальних масок та фішок гримерів їхні обличчя – звичайні, нормальні обличчя живих людей, а не іншопланетних ідеальних істот без пор і сальних залоз. Масова культура диктує свої закони. Всі обличчя мають бути як у ляльки, тіла – немов у скульптур, а до мізків і характеру масова культура жодних вимог не виставляє. Тому всі дівчата переймаються своєю зовнішністю, вважають, що вони недосить гарні. А ті, хто не звик надто напружувати свій інтелект, просто сліпо прямують за модою і намагаються будь-що скидатися на своїх кумирів.

      Вони забувають лише одне:

      НЕМОЖЛИВО ЗМАГАТИСЯ З НЕРЕАЛЬНИМ ОБРАЗОМ.

      А образ у журналі чи в інсті – нереальний. Його немає насправді. Це просто картинка, командна робота стиліста, фотографа, ретушера і моделі. І не можна порівнювати себе, реальну, живу, з образом, який існує лише в цифровому форматі.

      ЩО Я ТОБІ ПРОПОНУЮ?

      Адже без порівняння ми навряд чи зможемо обійтися, бо надто вже наш мозок любить підкидати ці задачки. І лишається лише одне: порівнювати себе… з собою ж самою!

      ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?

      Це означає, що ми можемо порівнювати себе з собою ж у минулому. І, відштовхуючись від цього, планувати свій розвиток.

      Тож я пропоную тобі наступну практику.

      ШКАЛА ОСОБИСТИХ ПОКРАЩЕНЬ

      Для початку тобі треба визначити, що ти хочеш змінити в собі, в чому прагнеш розвиватися. Це можуть бути як зовнішні характеристики, так і навички, вміння, здібності.

      Наприклад, у моїй шкалі особистих покращень (так, я її також маю) є пункти, що стосуються моєї фізичної форми (хочу надати рельєф м’язам, навчитися підтягуватися та сісти на шпагат) і моїх здібностей (вдосконалити англійську, вивчити специфіку просування каналів YouTube і трохи навчитися грати на гітарі). Звичайно, якщо я порівнюватиму себе з чемпіонкою з боді-фітнесу та віртуозом гри на гітарі, я лише додам собі комплексів та знищу будь-яку рішучість бодай щось робити в цьому напрямі.

      Тому я порівнюватиму себе із собою ж.

      Я відмічаю свій реальний рівень у всіх цих пунктах. І щотижня, щомісяця, раз на півріччя я відмічаю свої покращення, свій особистий прогрес.

      Пропоную і тобі скласти власну Шкалу Особистих Досягнень. Весь фокус роботи з цією технікою полягає в тому, що ти не помічаєш невеличких змін у повсякденному житті. І тебе не надто тішать дрібні кроки. А ця шкала