Казки, легенди, притчі. Герман Гессе

і її довіра знову повернулася до нього. А він, коли вона розповідала йому про свої турботи, захищав пана Бальдассаре й жодним чином не давав запримітити, нібито якось недоброзичливо ставиться до нього. Отож він поступово знову завоював найвищу довіру у своєї пані.

      Одного літнього вечора, коли від моря повіяло прохолодою, Маргеріта разом із карликом сіла у свою гондолу й звеліла керманичу гребти у відкрите море. Коли гондола пропливала мимо Мурано й місто розпливалося, немов якесь біле сновидіння вдалині на пласкій сліпучій лагуні, вона звеліла Філіппо розповісти їй якусь історію. Вона лежала на чорному пуховику, а карлик сидів навпроти неї на підлозі гондоли, спершись спиною на високу корму.

      Сонце висіло на краю далеких гір, що ледь проступали здалеку крізь рожевий серпанок. На острові Мурано залунали дзвони. Гондольєр, зморений спекою, правив довгим веслом мляво й напівсонно. Його згорблена постать відбивалася разом із гондолою у воді, помережаній морськими водоростями. Часом зовсім близько пропливала вантажна баржа або рибальська барка з латинським вітрилом[16], гострий трикутник якого затуляв на мить далекі вежі міста.

      – Розкажи мені якусь історію! – наказала Маргеріта, і Філіппо схилив свою важку голову, покрутив золоту торочку на своєму шовковому сюртуку, замислився на хвилинку, а тоді почав оповідати таку історію:

      – Задовго до мого народження, коли мій батько ще мешкав у Візантії, пережив дивовижну й незвичайну пригоду. Він заробляв тоді на життя лікуванням і порадами в різних складних ситуаціях. Лікуванню й магії він навчався в одного перса, що мешкав у Смирні[17], і був великим знавцем цих двох великих наук. Але, оскільки мій батько був людиною благородною й досяг усього у своєму житті не шахрайством, не лицемірством, а тільки своїм умінням, то йому довелося зазнати чимало різного лиха через заздрість шахраїв і шарлатанів, тож він був змушений довго шукати нагоди, щоб повернутися на батьківщину. Однак повернутися туди мій бідолашний батько хотів не раніше ніж наживе на чужині хоча б якихось статків, адже він знав, що вдома його рідня скніє в жалюгідних умовах. Чим менше посміхалася йому доля у Візантії, до того що деякі шахраї й неуки без особливих зусиль багатіли, тим сумнішим ставав мій любий батько, і він було вже втратив майже всяку надію підлатати свої справи, щоб не вдатися до шарлатанства.

      Утім, слабких і хворих у нього завжди було багато, і багатьом із них він урятував життя. Однак усі ці люди були бідними й знедоленими, і йому було соромно брати від них за свою допомогу більше, ніж якусь дещицю.

      Його стан був таким безрадісним, що мій батько вже був готовим покинути місто й рушити в дорогу пішки без шеляга в кишені або ж пошукати роботу десь на кораблі. І все ж він відклав свій від’їзд ще на один місяць, бо за астрологічними прогнозами найближчим часом йому повинен був випасти щасливий випадок. Та поминув і цей місяць, а нічого так і не сталося. В останній день, зневірившись душею й тілом, він зібрав свої бідні лахи, щоб зрання наступного дня вирушити

16

Латинське вітрило має вигляд прямокутного трикутника. У Середньовіччі латинське вітрило було поширеним через здатність судна з таким вітрилом ходити дуже круто від подувів вітру.

17

Смирна – античне місто, одне з найдревніших давньогрецьких міст у Малій Азії. Сьогодні руїни міста розташовані на території турецького міста Ізміра.