Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Коллектив авторов

цією ж метою відвідували скит у с. Манява (Богородчанський р-н Івано-Франківська обл.).

      Долю і майбутній соціальний статус чоловіка, за народними віруваннями, визначали дії з новонародженим відразу після пологів. Зокрема, сексуальну силу хлопчика, майбутнього чоловіка, визначала відстань, на якій баба-повитуха відтинала пуповину. Загальнопоширеною була практика відтинання пуповини хлопчикові на сокирі, щоб він у майбутньому був добрим господарем (Українські Карпати). Наприкінці ХІХ ст. появився новий варіант, коли відтинали на книжці для того, щоб хлопець був грамотним, добре вчився і в майбутньому здобув авторитет в односельчан не лише як добрий господар, а й людина, до якої можна звернутися за порадою з багатьох питань. Спорадично, аби забезпечити дитині «щасливу долю», плаценту хлопчика закопували під лавою, столом або під покуттю (Західне Поділля, Покуття).

      Відомими в Галичині були випадки народження дитини в «сорочці», – це коли дитина виходила на світ у плодовій оболонці, яка не розірвалася при народженні. Коли дитина народжується в «сорочці», то це вважали ознакою того, що в майбутньому вона буде щасливою. Засушену частину з цієї «сорочки» зашивають в одяг новонародженого, і вона виконувала роль своєрідного оберега, який людина має мати при собі до самої смерті (Західне Поділля).

      Коли пуповина відсихає і відлітає від новонародженого, то батьки її ховають і зберігають до певного віку дитини (часто до семи років), а потім дають самому хлопчикові розв’язати, адже вірять, що це сприятиме фізичному і розумовому розвиткові дитини.

      Важливого значення надавали і першій купелі дитини. Підбір рослин для першої купелі хлопчика дещо відрізнявся від купелі дівчинки. Хлопчикам до купелі клали інструменти, щоб вони були вправними господарями, копійки, щоб були багатими (повсюдно), олівець, щоб добре вчилися грамоти. Коли дитину перший раз клали до колиски, то могли ставити туди певні господарські інструменти, книгу тощо.

      Примечания

      1

      Див.: Голик Р. Культурна пам’ять і Східна Європа: писемна культура та формування суспільних уявлень в Галичині. Львів, 2015. С. 274–275; The Wyth of Calicia / International Cultural Centre Wien Museum; idea for the exhibition J. Purchla, E. Brix. Kraków, 2014. P. 87–119.

      2

      Грушевський М. Галичина і Україна // Націоналізм. Антологія. Київ, 2000. С. 180–187.

      3

      Проект «Україна». Австрійська Галичина / автор-упорядник М. Р. Литвин. Харків, 2016. С. 318–361.

      4

      Історія Львова: у трьох томах / редкол.: Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. Львів, 2007. С. 326–332.