Наш творчий мозок. Дік Свааб

які зберігаються в яєчнику жінки, вивільняється раз на місяць. Чоловіки ж виробляють сперматозоїди зі стовбурових клітин постійно. Між тією яйцеклітиною, з якої утворилася жінка, і тією, яку вона продукує сама, відбувається приблизно 20 поділів клітин, у той час як у чоловіка, віком близько 30 років, між сперматозоїдом, з якого він виник, і сперматозоїдами, які продукує він сам, відбулося вже близько 300 поділів. Тому ризик із боку батька вищий. Ця проблема, звісно ж, серйозніша у старших чоловіків, ніж у молодших. Тож діти від батька старшого віку більше ризикують народитися з психічними захворюваннями. Проблеми з безпліддям батьків теж підвищують імовірність психічних розладів у дитини на третину. Адже психічні захворювання та безпліддя мають одне і те саме генетичне підґрунтя.

      3. Внутрішньоутробний розвиток

      Після зачаття запліднена яйцеклітина перетворюється в матці на дитину. Щодо цього знову і знову спалахують дискусії про те, чи визначені особливості вдачі спадковими задатками чи середовищем. Задатком у чистому вигляді можна назвати, наприклад, інтуїтивну поведінку новонароджених. Якби інтуїція не допомагала нам знайти сосок материнської груді та смоктати його, нас би вже сьогодні не було.

      Інтуїція відіграє важливу роль й у відчутті страху. Бо нас значно легше налякати змією, ніж якоюсь квіткою. У мавп, які ще жодного разу в житті не бачили змій, виявили клітини мозку, які «спалахували», – тобто ставали електрично активними та обмінювалися інформацією з іншими клітинами мозку, – коли ті натрапляли на таку тварину. Отже, цей страх примати успадкували в ході еволюції. Багато правил поведінки, а також ключові засади нашої моралі були, власне кажучи, передані у спадок еволюційними процесами.

      Утім, вирішальне значення має те, що наш мозок від самого початку розвивається в інтенсивній взаємодії між задатками та середовищем. Адже наша генетична комплектація під час розвитку мозку постійно співпрацює з довкіллям. Оточення нервової клітини утворюють мільярди інших нервових клітин, хімічні речовини, виділені цими нервовими клітинами, гормони дитини та гормони й поживні речовини від матері, а також хімічні сполуки із зовнішнього середовища. Наше індустріальне суспільство впливає на дитину ще тоді, коли та перебуває в утробі матері, наприклад, за допомогою хімікатів, що входять до складу дрібнодисперсного пилу, який виділяють машини та промисловість. Вони проникають крізь плаценту, впливають на формування мозку, тим самим підвищуючи ризик розвитку аутизму. Чуттєве пізнання вливає на мозок дитини ще у внутрішньоутробний період. Часник у навколоплідних водах впливає на пізніше сприйняття смаків дитиною, а музику, яку дитина чує вже з другої половини вагітності, вона може впізнавати ще кілька місяців після появи на світ.

      Спостереження над взаємодією генів і середовища доводить, що чуттєвість дитячого мозку до факторів довколишнього середовища залежить від генетичної комплектації дитини. Якщо жінка під час вагітності курить, а її дитина успадковує генетично два варіанти рецепторів дофаміну, то ризик,