Наш творчий мозок. Дік Свааб

нас слугує індикатором добрих генів. «Краса» тут важливіша за інтелект, приємні манери чи враження, яке викликає довіру. Вибір за зовнішнім виглядом здійснюється блискавично: достатньо секундного погляду на чорно-білу світлину, щоб одразу визначити, кого обиратимемо. Саме тому перше враження таке важливе, і саме тому має успіх спід-дейтинґ.

      8. Чи зупинилась еволюція людини?

      Якщо навмисно заплющити очі, то ми зможемо пізнати на основі поточних сучасних знань наше походження, і нам не варто його соромитися. Найпростіший організм – це вже щось значно складніше за неорганічний пил під нашими ногами; і жодна позбавлена упереджень людина не зможе вивчати якийсь живий організм, яким би простим той не був, щоб не загорітися ентузіазмом через його неймовірну структуру та особливості.

Чарльз Дарвін

      За наш мозок з його безмежним потенціалом та за його індивідуальні відмінності, зумовлені еволюцією, нам варто дякувати, як довів Дарвін, процесу випадкових мутацій і відбору найбільш підхожих варіантів. У ході еволюції наш мозок ставав більшим із неймовірною швидкістю, а його функціональні можливості зросли до безмежності. Усього за три мільйони років вага нашого мозку збільшилася втричі: від 500 грамів – ваги, яку досі вважають нормальною у великих мавп, як-от шимпанзе та орангутани, – до 1500 грамів у сучасної людини.

      Протягом цих трьох мільйонів років ми утворювали, крім тканини мозку, необхідної для регуляції тіла, «додаткову» мозкову тканину, за допомогою якої ми могли краще думати й розв’язувати складніші завдання. Еволюційний тиск, який зумовив такий швидкий ріст нашого мозку, полягав у перевагах, які більший мозок міг запропонувати соціальній, складній спільноті.

      Збільшення розміру мозку – це не єдине, що робить нас людиною. Адже бувають люди, мозок яких не більший за мозок шимпанзе, але щодо решти – у них нормальна структура людського мозку. На відміну від шимпанзе, такі «мікроцефальні» люди вміють хоча б говорити. Мозок неандертальців був більший за наш, хоча когнітивно вони не могли складати конкуренцію нам, Homo sapiens. Bigger не завжди better[8]. Відмінними будуть і певні основоположні характеристики будівельних каменів мозку – нервових клітин: наприклад, у людини вони передають інформацію вдесятеро швидше, ніж у мишей.

      Найкраща адаптація до середовища не завжди означає збільшення мозку. Усе залежить від умов проживання. Для тварин, яким у пошуках поживи доводиться пірнати під воду, малий мозок буде перевагою, адже якщо він менший, то і споживання кисню помітно менше, тож вони можуть не виринати на поверхню довше. Наочний приклад – черепаха, яка завдяки своєму маленькому мозкові живе без змін уже 200 мільйонів років. Юджин Д. Робін назвав цей феномен the evolutionary advantage of being stupid[9]. Існують черепахи, які можуть протриматися під водою навіть цілий тиждень. Після того, як кисень через декілька годин використано, черепаха активує іншу систему,

8

Bigger – більший, better – кращий (англ.).

9

Еволюційна перевага тупості (англ.).